Це був звичайний день. Після роботи я забрала дочку з дитячого садка. По дорозі вирішили зайти з нею магазин, потрібно було купити хліба до вечері.

Магазин поруч з нашим будинком невеликий прилавкового типу, тобто продавці відпускають товар, стоячи за прилавком. Сам магазинчик  розділений  на два відділи, один  торгує продуктами, а другий – напоями. У тому відділі продається і розливне пиво, стоять кілька столиків і за цими самими столиками розташувалася компанія не надто тверезих чоловіків з кружками пінного.

Взагалі-то я не люблю нетверезих чоловіків, намагаюся обходити їх стороною, а вже дитину тим більше намагаюся тримати від таких особистостей подалі. Але магазин біля нашого будинку один, тому інколи доводиться заходити. Зайшли, купили хліб.

– Мамо, а давай морозиво і печиво до чаю купимо, – попросила донька.

– Ну, давай, – погодилася я і почала вибирати тістечко і морозиво.

Прилавок з солодощами і холодильник розташовані якраз практично навпроти столиків, де сиділи чоловіки.

– Що, красуне, солоденького захотіла? – пролунав голос, і на моє плече лягла рука, – можу пригостити.

– Спасибі, не потрібно, – відповіла я і рішуче прибрала руку нахаби.

– Шановний, не заважайте жінці, – тут же підійшов охоронець.

– Добре, зрозумів, – сказав мужик, – мадам, дозвольте в знак вибачення вам морозиво купити.

– Спасибі, не потрібно, – відповіла я.

Ми взяли все, що хотіли, оплатили покупки й пішли. Прийшли додому, я вже встигла приготувати вечерю, коли з роботи повернувся чоловік. Ми всі повечеряли й сіли пити чай.

–  Тату, а там дядько, який маму обіймав, хотів нам морозиво купити, – сказала раптом дочка.

– Який ще дядечко, – напружився чоловік, – ви де з мамою були?

– В магазині були, там дядько маму обіймав, а потім сказав, що хоче нам морозиво купити, але мама відмовилася, – охоче пояснила дочка.

Чоловік з недовірою покосився на мене.

– Так, що ще за «дядько», який тебе обіймає?

– Так п’яниця в магазині, не звертай уваги, – спробувала пожартувати я.

– Ні вже ти мені скажи, я дуже хочу знати де і з ким моя дружина вештається, хто її обіймає, – пішов в атаку чоловік.

– Ну, чого ти заводишся, просто ми ввечері зайшли з донькою в магазин по хліб, там пиво наливають ж знаєш, ну сиділи мужики, пиво пили, один до нас підійшов, – почала говорити я.

– Ясно, – відповів чоловік.

Начебто все вляглося, але чоловік весь вечір ображався, довелося кілька разів йому переказувати все, що сталося. Нарешті, я запропонувала йому самому сходити в магазин і розпитати охоронця, раз мені не вірить, тоді чоловік заспокоївся і перестав злитися.

Ось так іноді дітки мам своїх підставляють, начебто ситуація ні про що, а з чоловіком ледь скандал не вийшов.