Такої підлості від чоловіка я не чекала…

Я вийшла заміж, коли мені  було тільки 18 років, чоловікові тоді було 23.  Через два роки після одруження у нас народився син Антон. Квартира, в якій ми жили, дісталася мені в спадок від бабусі. Як це не прикро, але інтересу до дитини мій чоловік не виявляв, вважаючи мене повністю відповідальною за виховання сина. Коли малюкові виповнилося 3 роки, ми вирішили народити ще одну дитину. Чоловік хотів лише дівчинку, так як хлопчик у нас уже був.

Вагітність проходила набагато складніше, ніж в перший раз. Було безліч випадків, коли міг статися  викидень. Сина довелосятимчасово віддати мамі, адже чоловік не міг приділяти йому достатньої кількості часу. Сама я стала більше часу проводити в лікарні, ніж вдома. УЗД показало, що я чекаю дівчинку. Чоловіка це втішило, але в цілому якось не сильно. Іноді складалося враження, що йому вже не хочеться  ще однієї дитини. З роботи він приходив часто п’яний. Радості і турботи від нього дочекатися було складно.

В таких умовах я дочекалася дня пологів. Вони  пройшли легко. Раптом у лікарню до мене прийшов дивний відвідувач. Він представився співробітником чоловіка. Виявилося, що прямо зараз в моїй квартирі мій чоловік зраджує мені з його дружиною. Замість того, щоб викинути обох,  він прийшов порадитися зі мною! У цього чоловіка було троє дітей. Він часто був в роз’їздах, тому дуже сумнівався в своєму батьківстві. Сім’ю чоловік втрачати не хотів, але його дружина була вагітна від мого чоловіка. Яку пораду я могла йому дати?

Коли він пішов, я тихо сповзла по стінці. Жити не хотілося, мені здавалося, що гірше й бути не може. Як він міг так зі мною вчинити? Як я могла цього не помітити? Як повірила такому покидьку? Багато питань крутилися в голові зі швидкістю світла. Відповідей, на жаль, у мене не було. Що робити далі? Подзвонити і сказати, що все знаю? Застукати на гарячому “солодку парочку”? Так і не ухваливши остаточного рішення, я стала заспокоювати себе. В іншому випадку може перегоріти молоко. Ці думки подіяли. Я терпляче стала очікувати виписки з пологового будинку.

Чоловік зустрічав мене квітучим і радісним, з фальшивою посмішкою на обличчі. Приїхавши додому, я стала проводити ревізію в пошуках компромату. Він не змусив себе довго шукати. Гумка від волосся, темне волосся на моєму гребінці, але апогеєм стала чужа комбінація. Зібравши всі докази в купу, я вирішила поговорити зі своїм чоловіком. Спочатку він заперечував, але потім заявив, що я народила йому цих дітей і таким чином зіпсувала все життя. Любить же він іншу жінку, і вона теж чекає від нього дитину.

Чоловік був виставлений з квартири в той же день. Але це не стало кінцем історії.

Через рік до мене прийшла одна дівчина. Вона кілька років тому зустрічалася з моїм чоловіком. Їх зустрічі мали певні наслідки. Тепер дівчина була важко хвора. У неї виявили онкологічне захворювання. У неї від мого екс-чоловіка народилася дочка, яку після смерті дівчини буде ні з ким залишити. Чоловік підтримувати маму з дитиною не захотів, тому звертатися до нього за допомогою не мало сенсу. Дівчина хотіла оформити опіку над дочкою на мене.

Я була просто в шоці. Одинока мати з двома дітьми, а тут ще й третя дитина падає з неба на голову. Але дивлячись на нещасну дівчину, я відмовити їй не змогла. Наші зустрічі сім’ями стали носити регулярний характер. Дівчинка виявилася розумною і вихованою. Через півроку її мама померла. Ховала її я разом з бабусею, так як батьки цієї дівчини спочивали давно на цвинтарі. Дитину я забрала собі.

Через тиждень до нас прийшов нотаріус.  Він повідомив, що покійна оформила на мене і свою дочку значний рахунок в банку. Також нам дісталася квартира, і машина покійної. Мама дівчинки виклала кругленьку суму для того, щоб зробити все дуже швидко. Дострокове оформлення опікунства було практично неможливим, але наполеглива дівчина встигла залагодити ці формальності до своєї смерті.

Колишній чоловік жодного разу не захотів дізнатися про наші справи. Свекруха теж ігнорувала мене з дітьми. Він розлучився зі своєю пасією, так як зробивши ДНК-тест, зрозумів, що дитина була не його. Після цього він  зробив спробу повернуться, але я його не прийняла.

Тепер ми живемо вчотирьох; я і троє моїх дітей, про долю яких я повинна піклуватися.