ТАКОГО я від батьків чоловіка не чекала…

Я заміжня вже сім років, стосунки були ідеальними. Нашому сину три роки, він ходить в садок, а ми вдвох працюємо. Після весілля мої батьки купили для нас двокімнатну квартиру, за що спасибі їм велике. Наше життя було чудовим, але нещодавно сталася неприємна ситуація.

Я знайшла під ліжком красиву золоту сережку. Роздивилась – не моя. Перед тим, як влаштовувати чоловікові скандал, понишпорила всю його сторінку в соціальній мережі, на предмет подружок. Я не полінувалася переглянути величезну кількість фотографій, знайшла в одній з них фото, де на ній точно такі сережки. З комп’ютера зайшла в соцмережу зі сторінки чоловіка. Залізла в діалог з цієї мадемуазель – жодного повідомлення. Сиджу, думаю: шифрується, відразу все підчищає.

Пішла, чоловікові дрібнички зібрала. І одяг, і його особисті речі, і навіть каструльку, що свекруха нам подарувала, теж йому спакувала. Нехай сидить на знімній квартирі, пельмені варить і зітхає про щасливе сімейне життя. Мамзель навряд чи з ним піде – у неї на сторінці фотографії чоловіка, на дорогій іномарці. Так що, швидше за все у них так – «для душі» роман був.

Чоловік прийшов, очі чесні зробив, давай відпиратися, що не було подібного, що для нього ми з сином – найулюбленіші люди.

– Ага, – відповіла я. – А у сережки виросли ніжки й вона сама під наше подружнє ліжечко прийшла?

– Може, подружка твоя якась загубила? – продовжив відпиратися чоловік.

Подружок в гостях пару місяців точно не було. А пару тижнів тому я під ліжком мила – нічого не було. Я його відсовую, так що чужою сережкою там точно навіть і не пахло. Правда, свекруха недавно приходила. Але вона у мене просто ідеальна. Була. Не лізе, що не скандалить, грошей не просить. Мрія, а не свекруха. І на неї я навіть не подумала.

Загалом, чоловіка я вигнала. Уявила себе сильною жінкою, яка і сама від розлучення не розклеїться, і дитину одна на ноги поставить. А що? Скільки пар щодня розлучаються? І ростуть діти, і жінки з дитиною потім заміж виходять. Так що, може у мене ще й не все втрачено, подумала я. Звичайно, негарно міркувати про гіпотетичне друге заміжжя, бувши ще заміжньою. Але чоловік сам винен! Якщо хочеш гуляти в шлюбі – гуляй, але так, щоб дружина не знала. А не тягни додому власниць золотих сережок з поганими застібками. А може, й непогана застібка? Я ж не розбираюся. Може, мамзель спеціально підкинула. Так би мовити – позначила свою наявність. Хто їх, коханок, розбере?

Тиждень, поки я вдень ​​одна мужньо виховувала сина, а ночами ридала в подушку, чоловік навіть не дзвонив. Що я повинна була думати? Що він сидить і будує плани, як мене повернути? Ні звичайно. Я думала, що він радіє свободі в компанії своєї коханки.

А через тиждень свекруха притягла до мене додому свекра. І вигляд у тата чоловіка був дуже винуватий. «Руйнівником шлюбу» виявився саме він. Зустрів свекор півтора тижня тому свого друга дитинства. Вони і в школі разом вчилися, і в армії разом служили, потім перший бізнес разом будували. А потім доля їх розвела. І не бачилися вони 20 років. А тут зустрілися, випили та давай минуле згадувати. Як списували один у одного, як горою один за одного стояли, як яблука разом крали. І як дітей одружити хотіли, якщо різностатеві будуть.

І, як на замовлення – у друга свекра дочка недавно розлучилася. Одна з дитиною залишилася. Мріяли одружити – а чому б і ні? І що такого, що у мого чоловіка я є? Чи не стінка адже. Напилися товариші і придумали, як діточок звести. Сходили в ювелірку, купили пару сережок. Одну тут же в ломбард продали, гроші пропили. А другу до нас додому підкинули – у свекра вдома ключ від нашої квартири є, на всякий випадок. Ось горе-товариші їм і скористалися.

Свекруха правду з чоловіка свого витрусила, коли він радіти нашій суперечці став. І мав необережність їй повідомити, що скоро у них інша невістка з’явиться – та сама дочка його старого товариша.

– Ти мене розчарувала. Ти зобов’язана була повірити моєму синові. Я-то думала, що у нього хороша дружина, а ти .. Ти його зрадила! – сказала мені свекруха на прощання.

Закривши двері за батьками чоловіка, я стала думу думати, як же перед чоловіком вибачитися та додому його повернути. І за гіпотетичний шлюб відразу соромно стало. І за те, що сина ледь без батька не залишила. Ось чесне слово – не будь у тієї дівчини точно таких же сережок, я б чоловікові повірила. І  бувають же такі збіги! І чому саме з цими сережками так співпало?

Пробачення я випросила. Тепер кожен день печу піцу, яку чоловік обожнює. Бігаю йому в магазин за холодненьким пивом – зі слів чоловіка, наш холодильник охолоджує банки не до такої температури, як він любить. Я воджу його машину на мийку, по 3 рази переварюю кави та не відриваю його під час боїв в його улюбленій грі.  Чоловікові рано чи пізно набридне наді мною знущатися, і все у нас буде як раніше.

А ось зі свекрухою відносини навряд чи налагодяться. Розмовляє крізь зуби, сама не дзвонить, в гості не приїжджає. А якщо випадково зустрічаємося десь удвох, то вона навіть не вітається. Ось так я позбулася прекрасної свекрухи. Знаю, сама винна. Але я і подумати не могла, що ось так все обернеться.