З хлопцем я зустрічалась практично рік, коли він зробив мені пропозицію. Весь цей час ми бачились 1-2 рази  на тиждень. Жити разом до весілля я була категорично проти.

Я одразу попередила коханого, що не хочу грати весілля в традиційному розумінні (ведуча, викуп та інші традиційні атрибути святкування). Особисто для мене таке весілля занадто напружене, сидіти весь день в незручній сукні та брати участь в конкурсах я не хочу. Та й кликати багато народу, теж бажання немає, дівчина я сором’язлива і не люблю привертати до себе увагу.

Я запропонувала тихо розписатися і полетіти відпочивати вдвох на місяць. В крайньому випадку, можна посидіти в ресторані з батьками та парочкою друзів.

Хлопець зі мною погодився, сказавши, що саме таке весілля він собі й уявляв. На цій ноті ми й зійшлися та попрямували подавати заяву в ЗАГС.

До весілля я особливо не готувалася і ніякого хвилювання не відчувала, адже все йде саме так, як я і хотіла. За тиждень до весілля до мене захоплено підбіг мій хлопець і повідомив:

– У мого друга є кафешка, ось там і відсвяткуємо!

– З ким?? Адже ми хотіли просто розписатися!

– Я тут список гостей накидав, тут тільки найближчі.

Беру в руки аркуш формату А4, а там у два стовпчики прізвища, навіть його далекі родичі з іншої країни є. Написав він аж 96 гостей і це тільки люди з його боку. Я стою і нервово закипаю, пояснюю хлопцю, що якщо і кликати багато гостей, то мені потрібно купувати сукню, робити зачіску, а за тиждень це зробити майже неможливо.

– А кухарі згодні приготувати все вчасно? – вже ледве стримуючи емоції питаю я.

–  А ми не будемо їх наймати, навіщо переплачувати? Пару салатів зготувати, шашлик, та напої. А мама моя тобі допоможе, та й твоя мама може підключитися.

– А торт? Його вже не встигнуть зробити до цієї дати!

– Так навіщо нам ці солодощі, мої друзі торт не їдять.

Приїхали… Він спеціально тягнув до останнього? Що тепер мені робити? Пояснюю, що готувати на своє весілля я не збираюся! Якщо і кликати стільки людей, то потрібно перенести дату і святкувати нормально.

Ніколи він не підставляв мене так, стала сумніватися в його адекватності. Пів дня намагалася знайти перукаря і візажиста, який вільний у цей день, всюди отримувала відмову. Всю ніч ридала в подушку від образи.

Вранці вирішила скасувати весілля і розлучитися з хлопцем. Мені такі сюрпризи в майбутньому не потрібні. Що ще він би видав ставши моїм чоловіком?