– Так вийшло, я не винен. Хто знав, що я роботу втрачу…

У мене є одна знайома, якою я не перестаю захоплюватись. Вона власник салону, який я регулярно відвідую. До недавнього моменту Аліна була одружена.

Зі сторони здавалося, ніби це ідеальна сім’я. Чоловік, дружина, дитина. Цілком собі забезпечена. Своя трикімнатна квартира, автомобіль іноземного виробництва. Меблі дорогі, побутова техніка люксова.  І все прекрасно, от тільки забезпечував сім’ю не чоловік, а тендітна Аліна.

Ще зі шкільних років вона бралася за різні підробітки та відкладала гроші. Переїхавши в столицю на навчання, вона підробляла після пар посудомийкою та офіціанткою в ресторані та жила в гуртожитку, вчилась добре та отримувала стипендію. За спеціальністю роботу вона не знайшла, тому пішла на курси перукарів.

Аліна працювала не покладаючи рук, знімала крихітну кімнатку в старенької бабусі та економила кожну копійку. Підприємницькі здібності в неї були завжди. Аліна накопичила стартовий капітал, кредитом добрала необхідну суму і відкрила власний салон краси у великому такому торговому центрі, де одна оренда коштує стільки, що й уявити собі страшно.

З Миколою познайомилася випадково. Хлопець здався їй надійним, відповідальним. Рік відносин і ось воно, весілля. Відсвяткували, пораділи, а після відкрилися непередбачені обставини.

У Миколи борги по кредитах величезні були. Він не говорив про них Аліні до весілля. Можливо розраховував, що майбутня забезпечена дружина погасити допоможе, а може  просто соромився сказати. Хоч би що там було, прийшли до молодих судові виконавці.

“Борги не погасите, розлучитеся з майном!” – сказали їм виконавці.

Аліна була шокована.

– Що робити збираєшся? – питає  вона чоловіка.

– Нуууу … Не знаю … Спробую у друзів перепозичити … А ти …  допомогти не можеш? Я все віддам!  – зробив ангельські очки чоловік.

– Коля … Тобі не соромно? Ти ж чоловік!  – Аліна в шоці.

– Так вийшло, я не винен. Хто знав, що я роботу втрачу!  – виправдовується Микола.

– А на нову ти влаштуватися не пробував? Ти вже місяць сидиш вдома, нічого не робиш! Ти ж молодий мужик, повний сил!  – обурена дівчина.

– Люба, ти зрозумій, я шукаю роботу! Але не можу знайти таку, яка б відповідала моїй компетенції! Всі вакансії якісь нікудишні! То двірник  потрібен, то мерчендайзер! Там зарплата дуже мізерна! – наводить аргументи чоловік.

– Я свого часу за 2 тисячі працювала, знімаючи кімнату за 800! І ти будеш мені розповідати, що роботи немає? – здивувалася Аліна.

– Ну добре, я спробую що-небудь знайти! – пообіцяв чоловік.

Минуло три місяці, а віз і з місця не зрушив. У мене в салоні є вакансія охоронця. Влаштовуйся! Нехай вони твою зарплату в частину боргу віднімають, ми проживемо! Для мене головне, щоб майно не чіпали!  – запропонувала чоловікові варіант Аліна.

– Я? Охоронцем? Кохана, як ти можеш таке говорити! У мене дві вищі освіти! Я що-небудь знайду! Мені он Сергій пропонував спільну справу відкрити! – обурився чоловік.

– І чому ти не відчинив? – цікавиться Аліна.

– Там  вкладення потрібні. До речі, можеш 100 тисяч позичити? Я тобі з першого прибутку все  віддам! – звучать безсовісні слова.

Знову збори в РАЦСі. На цей раз не такі урочисті. Розірвання шлюбу. Але, дивлячись на Аліну, здається, що дівчина щасливіша, ніж на власному весіллі.

Вам може здатися, що вона кинула свого чоловіка в скрутну для нього хвилину. Ні це не так. Аліна погасила всі борги свого колишнього чоловіка, залишивши його наодинці з совістю. Або наодинці з собою, оскільки питання наявності совісті – відкрите питання.

Дівчина дякувала життю за отриманий урок і з цього моменту стала ставитися до людей уважніше. А справи у неї й далі в гору пішли.