– Так сина мені шкода. Він працює зараз з ранку до вечора, додому приходить пізно ввечері без сил, а вона…

У доволі довгій черзі, що утворилася в місцевому супермаркеті ввечері в акційний суботній вечір, розмовляли дві подруги років шістдесяти, обговорюючи, як з’ясувалось, невістку однієї з них.

– Які саме курси вона проходить?

– Різні: то китайську мову вчила, то на курси водія ходила, а останнє захоплення – гурток крою та шиття! І не смійся, я серйозно! Вона справді ходила все літо, вчилася шити. Машинку вони їй купили японську, купу всяких аксесуарів до неї, тканини різні, а вони зараз коштують доволі дорого! .. фурнітури теж купу набрали: ґудзик, тасьма, мереживо, в загальному, не економлячи!

– Ух ти! Ну і як, навчилася вона шити-то?

– Зшила спідниці літні собі й мені. Ну так, нічого особливого, чесно кажучи, я такі й без курсів могла б зробити, що там шити-то, два шви та пояс зверху … А тепер м’якими іграшками захопилася. Шиє дивних  зайців з величезними вухами, котів, тигрів. Якось вони називаються, ці іграшки, слово якесь було … вилетіло з голови … ладно, потім згадаю, скажу. Продавати, каже, буду – але кому це треба зараз?

– Ну так-то шиття – непогане хобі для дівчини, – заступилася співрозмовниця. – Нехай шиє, вдосконалюється. Може, і справді продавати буде іграшки, зараз серед молоді багато так, роблять щось і продають через інтернет …

– Ой, Катю, там такі виродки! Я б ні за що не купила, даром би не взяла, може я, звичайно, чогось не розумію … Але мені це все не подобається.

– Зайці не подобаються?

– Та причому тут зайці! .. Двадцять вісім років дівці, а не пропрацювала в житті ще ні дня! Дітей теж немає і не планують вони їх. Хобі, гуртки, іграшки, так, це все прекрасно, але вона ж не дитина вже! А все під підлітка косить. І в одязі, і в манерах, і в розмові. Дорослішати невідомо коли почне… Гроші заробляти, хоч якісь?

– Ну в тебе ж син на хорошій посаді зараз, ти говорила? Нормально заробляє, напевно, їм вистачає …

– Так  сина мені шкода. Він працює зараз з ранку до вечора, додому приходить пізно ввечері без сил. А вдома у нього – двадцяти восьмилітня дитина, яка тільки й вміє, що гроші витрачати. Уявляєш, на прибирання наймають хатню робітницю, тому що нашій принцесі ніколи! Вона ж вчиться, займається спортом, вся в справах, бідолаха. Абонемент на фітнес їй купи, навчання оплати, на хобі грошей дай – це крім того, що одягни, взуй, нагодуй …

– Так … Моя дочка в декреті зараз з дитиною сидить і говорить – скоріше б уже вийти на роботу, не можу, незручно у чоловіка гроші на себе просити …

– Ось і я про це! Твоїй незручно, а наша і не комплексує навіть! Сидить на шиї спокійно чотири роки вже і злазити не збирається. І як не соромно такою бути? Не розумію…

 

Як вважаєте, дорослій жінці сидіти на шиї у чоловіка і не просто сидіти, а й «тягнути» з нього гроші на всякі забаганки далеко не першої необхідності (такі, як третю вищу освіту або швейну машинку) – дійсно соромно? Невістці терміново потрібно дорослішати?

Або, якщо чоловік не протестує, так і нічого страшного?