– Так давай зробимо ми вже це весілля. По приколу, чисто для батьків і бабусі, раз їм це так важливо. Можна навіть свідоцтво про шлюб намалювати в фотошопі, помахаємо їм здалеку…

– Привіт! Виручай! Мені дуже потрібна твоя допомога! Давай на обід зустрінемось в нашому улюбленому кафе! – подзвонила мені Настя.

– Гаразд, а в чому справа?

– Це не телефонна розмова. потім все розкажу.

Приходжу в кафе, роблю замовлення. Через 5 хвилин прибігає Настя.

– Привіт! Що трапилось?

– Привіт! Розумієш, нам батьки вже всі вуха прожужжали, мовляв, скільки можна, коли ви зареєструєтесь вже, четвертий рік живете! І бу-бу-бу, і бу-бу-бу! Сил немає терпіти, правда! .. Будь-яка розмова зводиться до цієї теми. Ну й ось, Микола і каже – так давай, мовляв, зробимо ми вже це весілля. По приколу, чисто для батьків і бабусі! Ну, раз їм це настільки важливо. Замовимо ресторан, білу сукню напрокат візьмемо, кільця одягнемо, що там ще треба за каноном? Можна навіть свідоцтво про шлюб намалювати в фотошопі, помахаємо їм здалеку … Повеселимося, друзів зберемо, ще одне свято буде!

– Почекай, я щось не зрозуміла, – запитую приголомшено. – Тобто твій Микола має на увазі просто весілля, без реєстрації, чи що? В РАЦС ви йти не плануєте?

– Ні за що, в РАЦС я не хочу, ти ж знаєш мою позицію в цьому питанні, – знизала плечима Настя. – Штамп нічого не вирішує, а багато, навпаки, тільки псує! Сім’ю мого брата він не врятував. Квартири у нас з Миколою в обох є, у кожного своя. Живемо зараз у мене, його здаємо. Об’єднувати їх ні я, ні він не збираємося – хіба мало що потім! Якщо вирішимо в далекому майбутньому купувати що-небудь разом, оформимо часткову власність … А батьки нехай думають, що у нас офіційний шлюб, якщо їм з цим жити легше! І всі задоволені!

–  Ну це ваше право, звичайно, як хочете, так і робіть … Але цікаво: зазвичай мужики в РАЦС не хочуть категорично, а у вас все навпаки, ти проти. Я таких прикладів і не знаю більше.

– Ну якось так, це я не горю бажанням … Микола пропонував одружитися ще на самому початку, але я відмовлялася, навіщо. Зараз ось, коли про вагітність дізналися, він запитує – ти не передумала? Може, все-таки сходимо, реєструватимемося по-справжньому? Але я і зараз не бачу сенсу, якщо чесно. Дитина буде рости в повній сім’ї, з татом і мамою, це найважливіше, по-моєму. Запишемо на Миколу, прізвище буде його. Штамп про шлюб і так не дасть дитині жодної гарантії.  З дітьми будь-якого віку люди розлучаються …

– А мами ваші про твою вагітність знають уже?

– Ага, сказали минулого тижня їм, все разом – і про дитину, і про те, що ми заяву, типу, подали. Ой, що було! Співали й танцювали, я навіть не зрозуміла, яка новина їм сподобалася більше. Всі щасливі … Все-таки, я вважаю, Микола добре придумав, молодець. Тому що зараз би знову довелося виправдовуватися. Я як представлю цей курячий переполох – ох, ах, дитину треба народжувати в шлюбі, жах! А мені лікар сказала – хвилюватися не можна, зараз потрібно відчувати тільки позитивні емоції! ..

– Зрозуміло … Слухай, а раптом батьки в РАЦСі присутніми бути захочуть?

– Хіба мало що вони захочуть? Скажемо, формат такий, чекаємо вас в ресторані за вказаною адресою. Не будуть же вони перевіряти, справді. З’їздимо, покатаємося де-небудь, потім приїдемо в ресторан зі «свідоцтвом» … Не проговорися, дивись, нікому тільки. Чим менше людей знають про це, тим краще. В курсі тільки  ви з Арсеном – типу, «свідки». Так що ти, дивись, мене не підведи. Тобі треба бути на «весіллі» в 12 жовтня кров з носа, тепер розумієш, чому? …

– Гаразд, домовились.

Як вважаєте, безглузда ідея – інсценувати власне весілля для батьків? А може, нітрохи не безглузда, а цілком здорова? Батькам потрібне весілля – вони його отримають. Нехай порадіють. Молоді теж залишаться при своїх інтересах. Ну, буде в житті ще одне свято, дійсно. Близькі порадіють, у нареченої-таки буде в житті біла сукня і кільце і бабуся буде задоволена …