– Та які проблеми, сказала б про це одразу, не залишимо ж тебе без колготок

Моя  подруга нещодавно розлучилась, тепер вони з колишнім чоловіком продають їхню квартиру, щоб поділити між собою гроші. Попросилася Оля до мене пожити, поки все не владнається, а сина свого до мами на канікули відправила.

Ми живемо з чоловіком удвох у власній двокімнатній квартирі. Я не надто хотіла її пускати на «невизначений термін», але ніби як, подрузі не відмовиш, їй гроші збирати треба та житло нове підшуковувати…

І ось пройшли пара тижнів її життя у нас і я стала помічати, що мій чоловік часом якось роздратовано став реагувати на все, не поспішав мені ні в чому допомагати, все, що просила, робив з небажанням або пропонував мені робити самій …

Якось увечері лягла спати, але встала в туалет, а він біля кухні. Іду і чую їх розмову. Моя «подруга» чоловікові говорить:

– Ти ж розумієш, Тарас, що ти в неї під каблуком? Вона тобою керує як хоче, у вас в родині вона головна, а ти все просто приймаєш, як є і слова поперек їй ніколи не скажеш. Я коли зі своїм останні два роки жила, то я все сама, і на роботу, і з дитиною, і за продуктами, а як інакше … Ну ладно, у вас своя сім’я …

А далі в мене взагалі руки, ноги затряслися від почутого:

– Я сьогодні ось колготки порвала …

Я до того моменту стояла вже з краю темного дверного отвору, але вони так були захоплені одне одним, що не помічали. Оля показує йому стрілку десь набагато вище коліна …

А Тарас сказав як відрізав:

– Та які проблеми, Оль, сказала б про це одразу, не залишимо ж тебе без колготок!

І з кишені на стіл їй 100 грн кинув! Я тепер вже ледь зі сміху не видала себе, стрималася, швидко втекла з коридору і вирішила, що мій чоловік ще не «безнадійний».

Вранці Олю попросила з’їхати. І почула я про себе стільки нового … І яка я погана, нікчемна подруга, що кидаю її, і фобії у мене на порожньому місці … З’їхала.

З чоловіком все налагодилося. Більше не ризикую, подруги подругами, а жити до себе ніколи не запрошую, навіть ночувати.