– Та немає такої роботи, з якої відпроситися не можна! Всі відпрошуються час від часу!

Свого зятя Дениса Ольга Анатоліївна недолюблює. Вважає, що одружилися діти рано і необдумано – обом по двадцять три, вчорашні студенти, а у них вже своя дитина. Та й взагалі, її красуня-донька могла знайти кого-небудь і краще. Старшого, багатшого, відповідальнішого. За словами Ольги Анатоліївни, Денис абсолютно не рветься допомагати дружині по дому і з дитиною, робить тільки те, що скажуть, ініціативи не проявляє, вечорами та на вихідних захоплено грає в комп, і взагалі, «ще не виріс».

Денис – хлопець непоганий: працює, старається, як може, оплачує знімну квартиру, купує продукти, і взагалі, утримує сім’ю. Але все це Ольга Анатоліївна сприймає як належне, це звичайна чоловіча поведінка. А ось те, що хлопець не хоче «заради сім’ї» відпроситися з роботи – серйозний промах.

 

– Навіть не спробував нікому зателефонувати! – зітхає вона. – Дочка захворіла, другий день вже, температура висока, кашель, слабкість, а у неї ж восьмимісячна дитина на руках. Зараз ось зайду в аптеку та поїду до них, допомагати. Я після операції сама, хворіти не можна, але що робити! Крім мене, побути з нею нікому …

– Зрозуміло … Зять працює, так?

– Ще б пак! Я йому вчора дзвонила, кажу – Денис, ти не ходи завтра на роботу, відпросився, скажи, дружина хворіє. Але де там! Відпроситься він, як же … Дочці зараз дзвоню, кажу, ну що, чоловік залишився з вами? Ні, каже, поїхав! Повернувся і пішов, уявляєш? Дружині сказав – ну, протримайся як-небудь до вечора. Як «протримайся»? У неї температура тридцять дев’ять і п’ять, вона лежить, а дитина по ній повзає …

– Так може не відпустили?

– Я впевнена, відпустили б без проблем. Він працює рядовим менеджером! Сидить, малює щось на компі, так папірці перекладає … Від його явки або неявки нікому ні жарко, ні холодно! Заводи, знаєш, не встануть, літаки з курсу не зіб’ються …

Звичайно, Ольга Анатоліївна вже зателефонувала зятю з сакраментальним запитанням – як же так.

– Відпрошуватися не можу, у нас з цим строго! – заявив Денис. – Шеф сказав: хворієте – беріть лікарняний. А хто мені його дасть? Я здоровий, дитина поки теж …

Тепер ось їхати до дочки доведеться самій Ользі Анатоліївні, хоча вона дійсно тільки недавно виписалася з лікарні після операції. Хворіти нині їй небажано, але … не кинеш же дочку!

–  Олю, ну що ти розсердився на хлопця! – втовкмачує їй подруга. – Що він такого зробив? Він же дружину з дитиною не в чистому полі кидає. І не просить її, хвору, смакоту до вечері готувати та підлоги намивати. Їй треба просто доглядати за своїм сином вдома. Ну так, у неї температура, але вже впорається як-небудь. Нехай вип’є що-небудь і лежить, а дитина на підлозі з іграшками. І тобі зовсім нема чого летіти туди на допомогу, якщо у тебе така ситуація. А у Дениса твого, може, дійсно немає можливості відпроситися …

– Та немає такої роботи, з якої відпроситися не можна! – вперто заперечує Ольга Анатоліївна. – Всі відпрошуються час від часу! Працюючі люди якось вирішують свої проблеми, і на ранки до дітей ходять, і лікарів примудряються відвідувати. Тим більше він же не з власної примхи на роботу йти не хоче, а через серйозну причину …

Як вважаєте, «дружина захворіла, лежить з температурою» – дійсно причина для неявки на роботу молодого батька?

Або це несерйозно? У жінки, судячи з усього, абсолютно рядове ГРВІ. Якщо завтра ми все залишимося вдома з хворими дружинами-чоловіками, хто працювати буде?