Син продовжує утримувати дівчину, з якою вони вже давно розійшлись

Синові Юлії Валентинівни, Максиму, тридцять чотири роки і наречений він, за сучасними мірками, просто ідеальний: єдиний син досить забезпечених батьків, киянин в якомусь там поколінні, з власною квартирою, з машиною, з хорошою роботою і зарплатою. Успішний і перспективний хлопець, гордість батьків.

З Ольгою Максим познайомився на корпоративі: разом з подругою дівчина у свій вихідний підробляла офіціанткою, обслуговуючи банкет. Як вже їй вдалося привернути увагу Максима, історія замовчує.

Їх відносини розвивалися дуже стрімко. Вже через пару тижнів після знайомства Оля переїхала до Максима з речами, а ще через місяць взагалі звільнилася з роботи й запанувала в його житті в якості майже дружини, до невимовного сум’яття потенційної свекрухи.

Юлію Валентинівну доводило до нервового зриву в Олі буквально все: пристрасть до яскравих речей і тупих серіалів, дивні мовні звороти (грамотні люди так не говорять!), наївність і надмірна емоційність.

– Ну так, а чого чекати! – зітхала Юлія Валентинівна. – Забрати дівчину з села можна, а ось село з дівчини – навряд чи! .. Для Олі, звичайно, відносини з Максимом були межею мрій: вона як в казку потрапила! Він її умив, одягнув, за кордон вивіз, світ показав. Вона до цього ніде не була взагалі. На літаку не літала жодного разу! .. Та що там на літаку, у неї зимових чобіт навіть не було. Джинси й пара кофт, ось і весь гардероб … Все їй син купив!

Характер в Олі виявився  нестерпно “сільським”: Вкрай голосна, безтактна, схильна до скандалів і до гучного з’ясування стосунків. Молоді прожили разом майже чотири роки, розлучилися в кінці минулої зими, і Юлія Валентинівна нарешті перевела дух.

– Я так переживала, але все закінчилося добре: не встигли вони ні одружитися офіційно, ні завагітніти! – каже Юлія Валентинівна. – Інакше прямо навіть і не знаю, що б ми робили. Але хоч тут пощастило!

Юлію Валентинівну трохи хвилювало те, що син в кінці відносин зняв Олі маленьку квартиру, оплативши її на кілька місяців вперед, і допоміг перевезти речі.

– Навіщо тобі це треба?

–  Мамо, ну не можу ж я її просто виставити на вулицю! – знизав плечима син. – Йти їй нікуди, роботи у неї зараз немає … До мене вона працювала, жила в  кімнаті. Звільнилася через мене, місце втратила. Я повинен їй допомогти!

– Та це взагалі не твої проблеми, її житло і робота! – сказала тоді Юлія Валентинівна. – Ти й так їй допоміг! Одягнув, взув, утримував кілька років у своїй квартирі…

З моменту розставання з Ольгою пройшло вже понад сім місяців, син давно вже зустрічається з іншою дівчиною. Яке ж було здивування Юлії Валентинівни, коли вона дізналася, що Максим досі оплачує Олі житло і дає гроші на життя, тому що та ніяк не може нормально влаштуватися в житті.

– Ні, ну ти уявляєш? Не щастить, каже, з роботою! Де не влаштується – там один ло*отрон. Ну звичайно, влаштовується в якісь шарашки, кому вона потрібна без освіти. В одному місці її обдурили, не заплатили, в іншому два місяці працює і знову нічого … Не знаю, наскільки це все правда, але факт той, що вона в сльозах йде до Максима, а той допомагає!  Я кажу синові, що вона розводить вона тебе, як ідіота! Ти все життя цю дівку утримувати зібрався? А він не може її послати! Скільки грошей вже вона з нього видоїла … От не мала баба клопоту!

Чоловік дійсно виглядає в цій ситуації як ідіот, якого розводять?

А може, справжній чоловік повинен поводитись тільки так? Дівчина йому не чужа. Так, вона не була офіційною дружиною, але ж майже чотири роки прожили разом. Молодець, що допомагає їй …

А ви як вважаєте: Максим – «справжній чоловік» або, як кажуть в певних колах, «без ло*а  життя погане»?