Син не може влаштувати особисте життя через колишню дружину

Від першого шлюбу у сина Галини Петрівни, Дмитра, залишилося двоє дітей – шестирічна дочка і дев’ятирічний син. І хоч з колишньою дружиною Дмитро розлучився майже чотири роки тому, батько він дуже хороший: аліменти платить вчасно, дітей любить, спілкується, бере участь у вихованні, щиро за них переживає.

За словами Галини Петрівни, батьківськими почуттями Дмитра і маніпулює його колишня дружина Леся.

– Тільки-но вона дізнається, що у Діми з’явилася якась жінка, починає дзвонити по десять разів на день. То одне дітям потрібно, то інше. Те забрати дитину зі школи вона не встигає, то відвезти до лікаря, то терміново треба купити кросівки, син загубив, а завтра фізкультура. На вихідні постійно діти у батька, кожен раз, з вечора п’ятниці до ранку понеділка. Хто ж таке витримає?

Дмитро ніколи не відмовляється допомогти. Збирається і їде: везе ліки або продукти, налаштовує комп’ютер старшому синові, тому що колишня дружина нічого в цьому не розуміє, забирає до себе на тиждень дочку, тому що у сина грип, а у дівчинки проблемні нирки і хворіти на ГРВІ їй вкрай небажано …

Колишня дружина без жодних проблем дзвонить Дмитру і серед ночі, і пізно ввечері. А що такого-то? Це ж з приводу дітей. Дитина хворіє, у неї температура тридцять дев’ять і п’ять, і нічим не збивається.

– Сорок хвилин тому давала ліки, температура не впала зовсім, – стривожено говорить в телефонну трубку Леся, зателефонувавши Дмитру о другій годині ночі. – Ти вибач, я не хотіла тебе турбувати, але щось зовсім розгубилася. Як ти думаєш, що робити? Викликати швидку? Добре … А може, ти приїдеш, а? А то раптом нас в лікарню заберуть, з ким син буде?

Звичайно, Дмитро збирається і їде до дітей…

Остання дівчина Дмитра протрималася довше за всіх – більше пів року, але недавно не витримала і вона. Якраз пів року назад Леся влаштувалася на нову роботу зі значно вищою зарплатою, але з відрядженнями. Відрядження невеликі, в основному по області, і ​​не більше, ніж на пару днів. Проте трапляються вони часто, завжди несподівано і в самий невідповідний момент.

– Зате – ось чудеса! – обурено розповідає Галина Петрівна. – Як тільки Діма розійшовся зі своєю дівчиною, все відрядження як рукою зняло! І інші проблеми теж. Лесі більше нічого від Діми не треба. Ні забрати нікого, ні приїхати серед ночі. Вона з усім чудово справляється сама. І ліки у неї всі є, і температуру дитині вона збити може, і затриматися на роботі без проблем – у дітей є няня, яка тільки рада отримати понаднормові.

Галину Петрівну пригнічує, що син так і не одружиться ніколи і все через безсовісну колишню невістку Лесю.

– А я вважаю, Леся абсолютно права! – каже з цього приводу одна її знайома. – Так і треба! Нехай напружує татуся дітьми якомога більше. Він батько і він теж зобов’язаний! Чоловікам в такій ситуації взагалі скаржитися гріх і жаліти їх нерозумно. Діти левову частку часу живуть з матір’ю. І тато не зламається, якщо приїде зайвий раз, забере, відвезе або допоможе чимось …

Як вважаєте – колишня дружина «безсовісний маніпулятор» або поводиться правильно? Так їм і треба, цим татусям? Жінка з двома дітьми влаштувати своє життя не може, а батько чим краще?