Син кричить, що я руйную його сім’ю, а я не хочу, щоб йому локшину на вуха вішали

Із сином сильно посварилися. Він вважає, що я просто ревную його до дружини, тому й намагаюся їхню сімʼю зруйнувати. А я просто не хочу, щоб із нього робили оленя.

Мені невістка не сподобалася одразу. Хоч вона й намагалася поводитися скромно, але все одно, щось було в ній таке відразливе. Спочатку я сама з себе посміювалася, ось, замаячила перспектива стати свекрухою, як відразу зіпсувався характер і вилізла підозрілість.

Але потім мої побоювання виправдалися. Говорила з колегою на роботі, розповіла, що син одружитися надумав, назвала ім’я дівчинки, так мені про неї стільки понарозказували.

Містечко невелике, не село, звичайно, але й не мегаполіс. А в тієї колеги дочка з цією дівчинкою разом навчалася, то про ту дівчинку вже в школі говорили, що вона по руках гуляє і взагалі поводиться не найкращим чином.

Я відразу не стала на сина цю інформацію вивалювати, та й взагалі, плітки – справа така, придумати можна все, що завгодно, зараз уже до правди не докопаєшся.

Але до дівчинки я вирішила придивитися, і те, що я бачила, мені не подобалося. Наприклад, те, що від неї пахне цигарками.

На весіллі вона пила, як не в собі. Мене це теж не влаштувало. Подивилася я на тому ж весіллі на її батьків, сумне видовище.

А за тиждень після весілля син мені заявив, що його дружина вагітна. Але нібито до весілля вони нічого не мали. А сиджу і думаю, що комусь свого часу незаслужено поставили одинадцять балів з біології, раз він на це повівся

Спробувала обережно порушити це питання, мовляв, чи впевнений син, що дитина від нього, то така буря докорів на мою голову впала, куди б подітися!

– Якщо ти ще раз таке скажеш, то онука не побачиш! І не здумай дружині сказати, їй зараз не можна нервуватися! – репетував син.

Ну, думаю, гаразд, нехай буде так, може, я насправді себе накручую. Хоча виглядало все це підозріло. Особливо те, як швидко вона дізналася про вагітність. Прям за тиждень упоралися.

Звичайно, мені хотілося вірити в краще, адже це мій єдиний син, я бажаю йому щастя, тому всю вагітність невістки я намагалася бути максимально чемною і не порушувати якихось гострих тем.

Але невістка народила на восьмому місяці, і мене з новою силою стало гризти погане передчуття, а коли я побачила дитину, то зрозуміла, що невістка бреше.

Недоношена дитина не може важити три з половиною кіло і не виглядає так, я знаю, у мене сестра народила недоношеного малюка.

А невістку з цілком здоровим та вгодованим немовлям виписали з лікарні через три дні, сказали, що довше тримати сенсу немає, все гаразд.

Я не стала сипати порожніми звинуваченнями, просто запропонувала синові з невісткою провести тест ДНК, пояснила тим, що переживаю, як би дитину в пологовому будинку не переплутали, всяке буває.

Невістка одразу впала в істерику, син майже виштовхав мене з квартири, говорячи щось образливе. Потім прийшов до мене додому і почав скандалити, що я зіпсую його сімейне життя, довела молоду матусю до сліз і взагалі хочу зруйнувати його шлюб.

Ну, я йому і сказала тоді, хто він є, раз не розуміє, що його могли просто надурити. Мало від кого його дружина за місяць до весілля. Дитина цілком доношена, чого не може бути на восьмому місяці.

Я оплачу цей тест, і якщо виявлюся неправою, то готова без проблем вибачитись перед невісткою, не переломлюся. Зате знатиму, що це точно мій онук.

Син вирує, він проти, невістка зображує скривджену, а я дивуюся, як у мого сина мало мізків. У чому проблема зробити тест, який зніме усі питання?