Син категорично не хотів святкувати весілля, але я наполягла. Результат був дуже несподіваним

Минулого місяця ми з чоловіком повністю оплатили весілля єдиного сина. Він відмовився за щось платити, оскільки взагалі нічого святкувати з майбутньою дружиною не хотів.

Син категорично заявив:

–  Ми плануємо купити свою квартиру, а тому ні за що не будемо свої гроші змивати в унітаз. Краще ми тихо розпишемось та переїдемо в нову квартиру, ніж годуватимуть сотню рил, більшість з яких ми взагалі не знаємо.

Але нам з чоловіком дуже хотілося, щоб ця подія все ж таки була урочистою. Тим більше моя мама вже в тому віці, коли родичі-ровесники поступово вмирають, або хворіють серйозними хворобами. Якщо є привід людям похилого віку побачитися – це завжди для них велика радість.

І ми взяли весілля на себе. Запросили 120 осіб, зняли заміський готель-ресторан (в межах міста такого розмаху свято ми б не потягнули), зняли чотири котеджі, що належать цьому ж ресторану.

У кожному по шість номерів. Якраз, щоб розмістити іногородніх гостей.

Ми запросили тільки батьків та сестру невістки. Більше нікого зі своєї рідні вона бачити не хотіла, а при найменшій моїй спробі нагадати про її дальших родичів, одразу влаштовувала нам скандал і говорила, що взагалі не прийде на цей цирк. Мені довелось змиритись з її позицією, яку син теж підтримував.

Далеко не всі родичі живуть з нами в одному місті, багато роз’їхалися. Тим більше не всі по своїй волі. Тих, хто  старше, забрали з собою на нові місця діти, щоб люди похилого віку були під наглядом.

Поки стверджували з сином список запрошених, пересварилися кілька разів. Він весь час обурювався, що не треба стільки людей кликати, бо затратно. Ми йому втовкмачували, що раз самі зголосилися оплачувати захід, не треба про гроші думати. Але він все одно злилися, бо на нас таке фінансове навантаження покладає.

Сам не дав на весілля жодної копійки, бо їм квартиру свою скоріше хотілося, а весілля – це наше бажання і наші проблеми. Тут ще раптово з’ясувалося, що моя майбутня невістка завагітніла, так що гроші вони ще більше економити стали. Навіть сукню для невістки ми брали на прокат, а то вона хотіла в повсякденній бути.

Син нам все одно лисину проїв, що кличемо тих родичів, про яких він навіть не знає. Втомилася пояснювати, що весілля – це просто привід, нам же головне всю сім’ю знову разом зібрати, побачитися, поспілкуватися.

За день до свята вся сім’я з’їхалася. Когось розселили по квартирах у родичів, деяких в котеджі. Рідня з Херсону тільки дуже сильно обурювалась, що у квартирі з іншими буде тісно, ​​що вони соромляться когось, що їх обмежують, що всім погано в результаті та незручно. У підсумку заселили їх теж в котедж, щоб ні у кого настрій не псувався.

Весілля відгуляли, все добре, з рестораном, згідно з контрактом, післяоплата. Але нам чомусь принесли рахунок набагато більший, ніж планувалося, хоча сума заздалегідь була прописана в паперах.

Стали ввічливо цікавитися, як так вийшло. А це наша херсонська рідня за три дні проживання примудрилася назамовляти в номер купу їжі (при тому, що стандартне харчування ми їм забезпечили), сходити в спа-центр при готелі, зламати сейф, покурити в номері (за це штраф), покурити знову – «а ми намагалися непомітно», і щоб датчик не «відчув» заляпали його освіжувачем повітря!

За них довелося доплачувати 8 тисяч за замовлену в номер їжу, три з половиною тисячі за сейф, чотири тисячі за спа-процедури, і дві тисячі штрафу за куріння! Разом 17500! А платити-то нам!

Все розумію, але навіть володіючи неймовірною щедрістю, мало хто стільки дарує на весілля, щоб за їх же рахунок і погасити все це! А вони нічого страшного в цьому не побачили, сказали, що ми їх запросили відпочити, так вони й відпочили. Мало не вбила їх там на місці, так вони жваво зібралися і поїхали. Так було прикро та боляче!

Зате син в соцмережі створив групу на всіх родичів, де всім подякував за приїзд і особливо виділив заслуги нахабних гостей, для всіх озвучивши, скільки вони нам принесли неприємностей. Ті швидко з чату віддалилися.

Тепер їх поливають брудом всієї ріднею. Мені зовсім не соромно за вчинок сина, мені навіть шкода, що їм дісталося лише словесне несхвалення, а не повноцінна розплата. Шкодую, що взагалі їх запросила, хоча син був спочатку проти.

Всі подаровані гроші, вони з невісткою повернули нам зі словами: “Весілля організовували Ви, тому і гроші ці  належать Вам!” Так що весілля вийшла не таким вже й дорогим в результаті. А ми з чоловіком пишаємось своїм сином і його дружиною. Далеко не вся молодь зараз настільки порядна і справедлива.