Свекруха заплатила моєму чоловікові за дитину на стороні

Ми з чоловіком одружені уже шість років. Дітей у нас немає і бути не може – я безплідна. Чоловікові я про це розповіла ще перед одруженням. Він сказав, що приймає мене такою, як я є.

Відсутність дітей не стала перешкодою для щастя в нашому шлюбі. Ми працювали, каталися на лижах, ходили на концерти. Завели собаку, вихованням якої займалися. Відсутність дітей для мене – дуже болюча тема. І кожен раз, при зустрічі зі свекрухою, вона не пропускала можливість наді мною познущатися.

– Ну що, коли у мене вже внуки з’являться? Ой, пробач, забула, що ніколи! – єхидно посміхалася Тетяна Вікторівна, мама мого чоловіка.

На своє житло ми збирали з моменту одруження, але накопиченої суми було недостатньо. Тоді свекруха дала нам гроші.

– Просто так, від чистого серця. Я хочу, щоб мій син був щасливий, – сказала Тетяна Вікторівна і додала нам чотириста тисяч грн на покупку квартири.

Мені в безкорисливість свекрухи не вірилося, я очікувала щоденних візитів в наш дім і контролю за всіма сферами нашого життя, але, на подив, Тетяна Вікторівна просто забула про наше існування.

Все частіше чоловік став пропадати у своєї матері, а я проводила вечори вдвох з собакою. Свою постійну відсутність чоловік пояснював,  понаднормовою роботою або посиденьками з друзями. Я вірила, точніше – хотіла вірити, що він говорить правду, але в глибині душі знала – вся справа в іншій жінці.

Про існування дитини у чоловіка я дізналася випадково – сестра гуляла з дітьми в міському парку і побачила там мого чоловіка в компанії сина, жінки і Тетяна Вікторівна. Я зателефонувала чоловікові, він збрехав:

– Кохана, я у відрядженні, пробач що не попередив, терміново викликали. Я зібралася, поїхала в парк, знайшла там щасливе сімейство і дізналася там багато цікавого.

У той час, поки ми облаштовували наш побут в купленій квартирі та намагалися подружитися з сусідами, свекруха чекала народження довгоочікуваного внука. Вона домовилася з сусідкою, з дитинства закоханою в мого чоловіка і запропонувала чоловікові гроші в обмін на внука. Чоловік, втомлений на всьому економити й оплачувати знімне житло, погодився.

– Я домоглася свого, у мого сина є дитина. – з видом переможниці зверхньо подивилася на мене свекруха.

В ту мить мій світ розпався на частини. Чоловік покликав мене поговорити. Переминаючись з ноги на ногу, він, ховаючи очі, повідомив мені:

– Я давно хотів тобі сказати. Пробач мені. Я дуже люблю свого сина і не хочу, щоб він ріс без батька. Ти повинна мене зрозуміти. Я не буду претендувати на квартиру, нехай це буде хоч невеликою моральною компенсацією.

Він розвернувся і пішов до хлопчика, який радісно біг йому на зустріч.

Чоловік стримав слово – квартира йому була не потрібна. А ось Тетяна Вікторівна пішла до суду з папірцем про переказ грошей на рахунок продавця, ми з нею судилися. Мало їй було позбавити мене чоловіка, вона хоче відібрати у мене і житло. Ненавиджу її.
На щастя, дякуючи чоловікові і його теперішній дружині, які в суді в суді були свідками, квартира стала тільки моя. Хоч за це їм дякую.