Свекруха з родиною не спілкується зі мною через наше весілля

Зі своєю свекрухою я не бачилася більше двох років. Вона ніколи не бачила нашого сина, ніколи не була у нас в гостях, ніколи мене в гості до себе не кликала. Мій чоловік з мамою спілкується, їздить до неї в гості раз на місяць, а мене вона викреслила зі свого життя.

Причина її ненависті до мене надто банальна. Ми не запросили її та всю їх величезну родину на весілля в Францію. Ось такі ми безсердечні егоїсти.

Насправді весілля в класичному розумінні ми не планували взагалі. По-перше, мій чоловік з багатодітної сім’ї. Скажімо прямо, не з зовсім благополучній багатодітній сім’ї. 7 дітей. Двоє старших братів одружені, у них по двоє дітей, брати тимчасово не працюють, але випити дуже навіть любителі. Випивши, можуть на голому місці влаштувати скандал з бійкою, поліцією і лікарнею. Двоє молодших братів не одружені, але теж випити не проти та охоче готові підтримати братів у будь-яких бійках. Старша і молодша сестри заміжні. Хороші дівчата, але з чоловіками не пощастило. Чоловіки – друзі братів. Відповідно, всі вище перераховане відноситься і до них. По-друге, ми хотіли влаштувати свято для себе, а не пиятику з побоїщем для численної рідні чоловіка.

Мої батьки відразу сказали, що весілля – це пуста трата грошей. Чоловік з самого початку був проти весілля, знаючи свою рідню. Ми запросили до нас в гості його батьків, приїхали мої батьки, свідки, РАЦС, вечеря і все. Ми з чоловіком подарували його батькам путівки в Туреччину на 10 днів. Вони ніколи раніше не були на морі й були дуже захоплені. Мої батьки давно спланували свою відпустку.

Через тиждень його батьки полетіли на відпочинок, а ми полетіли у весільну подорож до Франції. Там у нас була весільна фотосесія в дуже красивих місцях. Ми зробили по кілька фото у весільному вбранні й навіть не очікували бурхливої реакції.

Виявляється, свекруха вирішила, що ми спеціально позбулися від них, відправивши до Туреччини, щоб не запрошувати їх і рідню на весілля. А їй «добрі люди» сказали, що весілля було. Але на весіллі були гості тільки з мого боку і ми, нібито, їх  запрошувати не збиралися. І сини її знають, що весілля було, а невістки навіть бачили нас в день весілля і розмовляли.

Коли ми все це дізналися, то повірити не могли. Я поїхала до свекрухи, щоб пояснити, що все це не правда, що цього не було. Коли я постукала у двері, то свекруха мені заявила:

– Це весілля я вам ніколи не забуду! Мало того, що образила ти нам, невісточко, так ти мене ще й перед усією ріднею зганьбила! –  прокричала вона і виплеснула в обличчя чашку чаю, яка була у неї в руках, коли вона відкривала двері. – Іди геть! Бачити тебе не можу, зміюку!

Вона закрила двері перед моїм носом і відтоді ми з не спілкуємося. І я вже й не хочу з нею спілкуватися, не бачу сенсу. З братами, сестрами чоловіка і їх сім’ями я теж не спілкуюся. Навіть коли в місті перетинаємося, вони зі мною не вітаються.

Правда, якось молодша сестра чоловіка сказала, що я з ним жити все одно не буду. Вони зроблять все, що б зруйнувати наш шлюб. Їм потрібна дівчина гостинна, добра, спокійна, а не така, як я.