Свекруха вибачалася переді мною за свою поведінку, а виявилося, що продовжує мене недолюблювати. Ось тільки тепер вона робить це за моєю спиною

Коли майбутній чоловік навів мене знайомитись зі своїми батьками, я буквально з порога зрозуміла, що їм я не подобаюся. Цілий вечір мене буквально ігнорували. І зроблено це було явно навмисно.

Зазвичай же знайомство з батьками це щось схоже на звану вечерю. Накривають стіл і якщо не як на свято, то хоча б чаю попити. Мама чоловіка теж пригощала чаєм, але тільки свого синочка. Мені навіть ніхто не запропонував.

Чоловік намагався все це згладити. Але загального враження це не сильно поправило. Свекруха весело щебетала, але знову ж таки тільки з сином. Вона ніби була скривджена, що син посмів притягнути до домівки якусь дівчину.

Зрозуміло, що після такого приємного прийому я не дуже й прагнула знову спілкуватися з батьками чоловіка. От ніби й не ображали і брудом не поливали, але, як кажуть, осад залишився.

Коли через кілька місяців після того дня, відбувся наш розпис мама чоловіка образилася на нас вже відкрито. Справа в тому, що ми взагалі ніяк цю подію не святкували. Не було жодних урочистостей. Просто сходили до РАЦСу, забрали своє свідоцтво про шлюб та поїхали удвох відзначити у кафе.

То був звичайний будній день. Усі друзі та рідні були на роботі. Ми не хотіли влаштовувати жодного галасу. І тим більше я не хотіла цього дня бачити поряд з собою маму чоловіка, яка б знову мене ігнорувала.

Отак ми й жили якийсь час. При наших нечастих зустрічах свекруха почала мені вимовляти, що я налаштовую сина проти батьків. Що після знайомства зі мною, він віддалився від сім’ї. Але ж я цього ніколи не робила. Мені зайвий раз про батьків чоловіка було неприємно згадувати. Не те, що говорити про них.

А потім я завагітніла і в нас народився син. Чудовий хлопчик. До цього моменту свекруха завжди говорила, що її син награється зі мною і кине, «знайде собі якусь нормальну». А тут ми народили дитину!

У новоспеченої бабусі в голові щось видно клацнуло. Можливо, вона почала вірити, що ми з її сином разом надовго. Не знаю, що, але щось сталося. Свекруха почала атакувати нашу сім’ю з таким ентузіазмом.

Вона постійно дзвонила та приходила. І щоразу просила мене, щоб я не позбавляла її онука. Навіть неодноразово вибачалася за свою поведінку. Людину як підмінили.

Свекруха дуже здорово мені допомагала. Постійно приходила, щоб погуляти із сином, часто забирала його до себе, коли він трохи підріс. Ми почали спілкуватися. Навіть іноді просто так зідзвонювались, щоб побалакати і дізнатися один у одного як справи і як минув день.

Чоловік натішитися не міг такими змінами в наших відносинах. Він кілька років розривався між мною і мамою.

Коли нашому синові виповнився рік, свекруха вийшла на пенсію. Вона кілька тижнів буквально не давала нам із чоловіком проходу. Умовляла, щоб я виходила з декрету, а дитиною займатиметься вона.

У нас і справді, тоді було непросте фінансове становище. Ми не бідували, але й не шикували. Іпотека забирала досить значну частину нашого сімейного бюджету. Тому, обміркувавши пропозицію матері чоловіка, ми її прийняли.

Свекруха натішитися не могла. Вона з явним задоволенням поралася з онуком. Коли син підріс і пішов до дитячого садка, бабуся забирала його вечорами.

Син завжди із задоволенням йде до бабусі у гості. Наразі йому вже виповнилося п’ять років. І нещодавно я помітила зміни у його поведінці після походів до свекрів. Коли я вечорами укладаю його спати, цілую і говорю, що люблю його, він почав відповідати мені, що «теж любить мене, незважаючи ні на що» або «я тебе все одно люблю».

Це мені здалося дивним. Але ж це діти. Може, почув десь і повторив. Але коли це стало повторюватися з помітною регулярністю, я вирішила поговорити з сином про це.

Як же я отетеріла, коли син мені розповів, що при кожній зустрічі бабуся розповідає йому про мене гидоту. Там було все і про те, що я не пара його батькові і зраджую йому, і приворожила його, і господиня я погана, і дитину годую несмачно.

А я думала, що ця жінка змінилася і прийняла мене! А вона мало того, що продовжує поливати мене брудом за моєю спиною, то ще й дитину в це втягнула.

Я сказала чоловікові, що більше ноги свекрухи у нашому домі не буде. Попередила виховательку, щоби більше дитини бабусі не віддавали. Забираю із садка сина сама. Номер телефону свекрухи внесла до чорного списку.

Вчора вона прибігла до нас додому і почала кричати, що я не маю права позбавляти її спілкування з онуком. А мені начхати, є в мене такі права чи ні. Свою думку я більше міняти не стану. Ліміт довіри вичерпано.