Свекруха все вирішила

Виспатися не вдалося, тому що з самого ранку зателефонувала свекрушенька. Не знаю, як вона дізналася, що ми продаємо машину. Керуючись своєю приголомшливою логікою, вона вирішила, що ми продаємо стару, щоб купити нову. Ну так, ми ж олігархи – сидимо і думаємо: а чого б з зарплати нову машину не купити? ..

Я спросоння абияк пояснила, що ми навпаки вирішили економити, оскільки все не райдужно. Вона ненадовго задумалася і радісно видає:

– А я знаю, як буде краще для нас усіх! Ви машину не продавайте, ви її краще зятю моєму віддайте!

Чомусь я навіть не здивувалася. Кажу, що по-перше, у мене свої плани щодо грошей, які я планую отримати за цю машину. А по-друге, як вона собі це уявляє? Ми в одній частині країни, вони в інший.

– Ну, якось же машини перевозять, – невпевнено каже вона.

Я точно не знаю, але чула, що зазвичай переганяють своїм ходом. Не впевнена, що моя “бабуся” переживе таку подорож. А робити капітальний ремонт, щоб потім перегнати її  в інший кут країни, щоб віддати чуваку, якого я в очі не бачила? Я може і дура по життю, але не до такої міри.

Загалом, попрощалася, зробила відбій і вирішила доспати. Але не тут-то було. Через півгодини задзвонив телефон чоловіка. Сестричка згадала про його існування!

Ти, каже, передай своїй дружині, що нам її стара колимага не потрібна. Але так і бути, коли продасте її, можете перевести нам гроші, а ми додам, і візьмемо щось пристойне. Чоловік, якого мало того, що розбудили в позаурочний час, та ще й присідають на вуха, заревів пораненим бізоном:

– Яка машина? Які гроші? Хочете машину – чешіть працювати! (Далі йде неперекладна гра слів).

Потім він вимкнув телефон, превернулся на інший бік і … заснув! Мені б так … у мене вже весь сон злетів. Пішла на кухню, зварила собі каву. Сиджу злюся. Думаю, до біса той сон, краще борщ зварю і манікюр зроблю.

Ближче до 10-ти чоловіча частина родини прокинулася і підтяглася на кухню – снідати. Дивлюся, чоловік не злий, посміхається. Кажу йому:

– Добре, що ти вже заспокоївся.

Дивиться з нерозумінням. Ну, після дзвінка твоєї сестрички, кажу. А він:

– Так вона правда дзвонила? Я думав, наснилося)))