Свекруха різко змінила ставлення до мене, тепер її страшний кошмар, що я з її сином розлучуся. Я навіть нічого не робила для того, щоб її ставлення так змінилося

Я одружена чотири роки, стосунки зі свекрухою різко покращилися близько півроку тому. До цього ми з нею мали стан холодної вiйни.

Мені не надто було важливо, що там про мене думає свекруха. Жили ми з чоловіком у моїй квартирі, бо в мене трьохкімнатна, а в нього однокімнатнаа.

Свою квартиру, успадковану від свого батька, чоловік після нашого весілля став здавати. З цих грошей ми відкладали подушку безпеки на майбутній декрет.

Чоловік не єдина дитина свекрухи, він має молодшу сестру, їй двадцять один рік. Донедавна вона була студенткою та жила з мамою.

Ось і зі своєю ідеальною дочкою мене свекруха завжди порівнювала. Її Ніночка здобуває вищу освіту, а в мене тільки середня-спеціальна.

І заміж Ніночка не поспішає, бо хоче зробити кар’єру. Хоча господиня вона ідеальна – і чистоти вдома дотримується, і готує, і хрестиком вишиває. Загалом ідеальна комусь дістанеться дружина.

Мені ці розмови слухати не подобалося. А кому сподобається, що до тебе в дім приходить чужа жінка, хай і мама чоловіка, і починає говорити тобі всякі гидоти.

Нехай вона й намагалася якось це завуалювати, якось приправити жартом, але основне посилання було кришталево зрозуміле – невістка свекрусі не догодила.

Чоловіка я попросила пояснити своїй мамі в м’яких тонах, що в нашому домі вона ненайбажаніший гість. Я не наймалася вислуховувати у своєму будинку про себе ж гидоти, нехай і загримовані під жарт.

Чоловік моє прохання виконав, свекруха почала ходити до нас тільки на запрошення, але мала при цьому вигляд ображеної невинності. Мені було начхати.

А рік тому чоловік приніс новину, що його сестра виходить заміж, а так поспішно, бо вагітна. Ось тобі й кар’єра у зовиці, вона ж навіть не доучилася.

Свекруха ходила, як громом прибита. Такого повороту від своєї ненаглядної донечки вона не чекала, зважаючи на все. Адже такі плани на двадцять років були вперед.

Я дуже намагалася не зловтішатися на цю тему, але було реально смішно. Стільки років слухати про те, яка зовиця цілеспрямована та перспективна, а тут такий поворот.

Ми з чоловіком теж тоді готувалися стати батьками, але в мене термін був набагато меншим, ніж у зовиці. Вона заміж виходила вже з пристойним таким животом.

Після весілля молодята оселилися біля моєї свекрухи, бо чоловік зовиці був таким самим студентом, як і вона. Він щось підробляв, але утримувати сім’ю навряд чи зміг.

А з зятем під одним дахом моя свекруха не вживалася ніяк. У сім’ї сестри чоловіка взагалі все було важко. У них дитина народилася, свекруха лізла допомагати, але мовчки робити це вона не вміє, тому постійно сварилася із зятем, а з нею через це лаялася власна дочка.

Загалом, там був постійний бедлам, взаємні істерики, звинувачення та сльози. Свекруха скаржилася на це своєму синові, а той уже говорив мені.

І ось свекруха заявляє за півроку, що разом вони жити не можуть, треба роз’їжджатися, поки стосунки не загублені остаточно. Жити із зятем і немовлям свекруха виявилася не готовою.

Тому вона просить мого чоловіка пустити сестру із сім’єю пожити у свою квартиру. Знімати вона не потягнуть, а якщо не роз’їдуться зараз, то невідомо чим це закінчиться.

Чоловік сказав, що йому треба зі мною переговорити, адже гроші з оренди йдуть у сімейну скарбничку на декрет, який уже настав.

Мені чоловік описав ситуацію і сказав, що він хотів би допомогти сестрі. Я палиці в колеса ставити не стала, проживемо й без грошей із оренди.

Зовиця переїхала, а свекруха вже півроку поводиться, як шовкова. Я різко стала найкращою невісткою. Мама чоловіка шалено боїться, що ми з чоловіком розлучимося, тому що тоді він повернеться до своєї квартири, а зовиця з чоловіком і дитини до мами.