Свекруха платить кредит за квартиру доньки, але жити в цей час чомусь має з нами

Що мати, що сестра мого чоловіка прості, як п’ять копійок. Вони там собі щось вирішили, а тепер ображаються, що ми не збираємось підлаштовуватись під їхні плани.

Ми з чоловіком живемо у моїй квартирі, у двокімнатній квартирі, яку я отримала у спадок ще до шлюбу. Вже після весілля вирішили робити повноцінний ремонт з огляду на мої та чоловікові інтереси.

Свекруха на ремонт не дала жодної копійки. Навіть не поцікавилася, чи потрібна якась допомога. Просто проігнорувала цей факт. Я це говорю не через те, що у нас своїх грошей не було, а просто для демонстрації стосунків.

Проте через рік вона бере квартиру в іпотеку, точніше, зовиця бере квартиру в іпотеку, яку платить за неї мама. І перший внесок там також робила мама.

– Ну от, тепер у мене обидві дитини при квартирах, – задоволена собою заявила свекруха, від чого ми з чоловіком поперхнулися.

Особливо ця заява сподобалася чоловікові. Йому щось ніхто купувати квартиру не побіг, і навіть з ремонтом не допоміг.

Ми, звісно, ​​здивувалися, але вирішили, що хай роблять, що хочуть. Нам є поки, де жити, в майбутньому, може, накопичимо і переїдемо в троячку, але це не поспіхом.

Свекруха працювала, платила іпотеку, зовиця чи то працювала, чи вкотре десь навчалася, але нас ні одна, ні друга не турбували.

Цілих два роки не турбували, а потім свекруху скоротили. Все, пенсія в неї є, а от із роботою проблеми. Вік уже такий, що працівник не завидний.

Зовиця ж заробляє собі на життя, а на іпотеку у неї просто грошей не вистачить, як і маминої пенсії, до речі. Тож становище вийшло дуже складне. Покрутилися вони і так і так, а потім свекруха прийшла до рішення – їй треба здати свою квартиру, тоді буде чим платити кредит далі.

Загвоздка тільки в тому, що в цей час їй самій треба буде десь жити. Логічно було б припустити, що вона житиме у своєї доньки, чию іпотеку вона платить, але це було б надто просто.

Зовиця відмовилася приймати маму в себе, бо вона молода і незаміжня, їй потрібний свій простір для облаштування особистого життя. А мама, яка постійно перебуває в квартирі-однушці, явно не налаштує кавалера на потрібний лад.

І тоді мати та дочка чомусь вирішили, що ми з чоловіком будемо щасливі, якщо мама оселиться у нас у квартирі. А що, у нас же двушка.

Тобто в цій ситуації добре лише сестрі чоловіка. Вона і квартиру отримала, і з мамою їй жити немає потреби, можна далі налагоджувати особисте життя.

– Їй треба своє особисте життя будувати, я там заважатиму, а у вас душка, – пояснювала нам свекруха.

– Не в нас, а в дружини. Ось нехай і сестра будує особисте життя з кимось, хто має квартиру, – сказав мій чоловік, який взагалі не надихнувся спільним проживанням з мамою. До того ж він явно був на неї скривджений, за ним вона так не бігала.

Я з ним цілком погоджуюся. Нехай зовиця якось сама вирішує проблеми, що виникли, маму під руку вперед. Ми в цій темі взагалі не при ділах, а кататися на наших шиях у них не вийде.