Свекруха не вміє відпочивати і нікому довкола теж не дає. Довелося піти на хитрість, щоб свекор хоч іноді міг побути зі своїм сином та онуками

Так сталося, що мама чоловіка у нас командир у спідниці. Вона категорично не сприймає чийсь відпочинок. Ось не повинно бути такого, щоб хтось серед робочих буднів відпочивав.

Такий має характер. Чоловік та його батько від цієї маминої дивності страждають усе життя. Чоловік розповідає, що коли він жив із батьками, було особливо тяжко. Йому навіть іноді доводилося вдавати, що він зайнятий чи самому вигадувати собі якісь справи.

А якщо мама побачить сина, що лежить на дивані, то все. Криків та повчальних лекцій не оберешся. Мама така людина, яка вважає, що найкращий відпочинок – це зміна діяльності.

А те, що хтось може не розділяти її інтереси, зухвало ігнорується. А потім перемелюється у м’ясорубці маминого лавинного натиску. Чоловік мій успішно втік від цієї повинності цілодобової зайнятості, а от свекор тягне цю ношу до цього дня.

Батькові чоловіка зараз шістдесят два роки. Він працює на будівництві з понеділка до п’ятниці. На вихідні він теж завжди має підробіток. Він або підробляє у таксі, або «чоловіком на годину».

І все це, я так розумію, бо йому теж не можна просто вдома відпочивати. Ми ж пам’ятаємо, що найкращий відпочинок – це зміна заняття. Свекруха сама у вихідні шарудить по будинку як електровіник та іншим спуску не дає.

Вона нескінченно щось пере, прасує, варить, фарбує, білить. Але ніколи не лежить на дивані. При цьому сама вона так і пашить здоров’ям та енергією. А ось свекор виглядає, як глибоко затюкана людина.

Таке, якого життя закинуло в центрифугу і виплюнуло звідти, як пожовану ганчірочку. Перші роки нашого подружнього життя я намагалася на ці дивні справи в сім’ї чоловіка не звертати уваги.

Головне, що мене своїм нескінченним ентузіазмом до переробки мільярда справ на день ніхто не намагався заразити. Але, через роки, свекра ставало дедалі більше шкода.

У нас із чоловіком зараз у власності великий двоповерховий будинок. І ми всі якось намагалися свекра закликати до нас у гості, щоб людина просто, хоч би, відпочила. Полежала із газетою на галявині, погрілася на сонечку.

Але йшли тижні, а цього зробити нам не вдавалося. Адже в свекра взагалі не має жодного дня на тиждень, коли б він міг сам розпоряджатися своїм часом. Тоді ми з чоловіком пішли на хитрість. Ми офіційно замовили його через агентство, де він працює домашнім майстром. Ми буквально заплатили батькові чоловіка, щоб він міг побути у вихідний день зі своїм сином та онуками.

Щоб він міг відпочити, а дружині подати докази, що працював у вигляді цієї оплати. Пам’ятаю, як запросили свекра до нас уперше. Чоловік тоді поїхав до крамниці, а ми були вдома одні з дітьми.

Кажу йому: “Ось диван, ось телевізор. Кухня та холодильник теж у вашому повному розпорядженні. Робіть що хочете, у вас сьогодні вихідний!”. Після цього пішла займатися своїми справами надвір, у сад.

А свекор за мною по п’ятах ходить і товкмачить, що він так не може. Може, треба все-таки десь щось підкрутити? Я відмовляюся, а в того в очах натуральна паніка.

І тут собака загавкав, хтось хвірткою стукнув. Так цей дядько вусатий за кущ сховався. Думав, що його дружина вирахувала і на розбірки прийшла. А це сусідка щось хотіла позичити.

З того моменту минуло п’ять років. Дідусь у нас за цей час освоївся. Приїжджає, із онуками грає. Буває, що навіть просто засинає на дивані обійнявшись із нашим собакою.

Було так приємно дивитись на це перетворення. Дуже хороший він чоловік, навіть веселий. А якби ми цю схему не придумали, то він онуків, у кращому разі, раз на рік бачив.

А то й того рідше. Я розумію, що ми тепер усі тут у змові проти свекрухи. Але це, мабуть, закономірний підсумок, коли ти така владна деспотична натура і не помічаєш більше жодної думки, окрім своєї. У відкриту їй протистояти ніхто не хоче. Довелося застосувати цю хитрість.