Свекруха має бути тільки одна!
В мене був чудовий чоловік, любляча добра свекруха, хороші батьки, будинок, собака. Все що потрібно молодій жінці. Не вистачало лише дитини. Ми намагалися з самого початку наших відносин. Але чомусь ніяк не вдавалось.
Через рік очікувань ми пішли по лікарях, але скільки б ми своїх болячок не лікували, все було марно. Ще через два роки ми стали готується до процедури ЕКЗ. Хто стикався з нею особисто знає, що це нескінченні аналізи, підтвердження, довідки, нерви, нудні очікування, сльози, відчай, надія і молитви. Через все це пройшли і ми з чоловіком. Що вперше, що вдруге завагітніти не вдавалося, і ми опускали руки. Тільки батьки і свекруха підбадьорювали нас, змушували жити далі і не здаватися.
Мати чоловіка – Тетяна Петрівна – переїхала до нас, щоб бути поруч зі мною, коли чоловік на роботі. Вона не залишала мене ні на хвилину, що б я не могла залишитися наодинці зі своїми страхами. Вона змушувала мене ходити на вулицю, дихати свіжим повітрям, вона взяла всю домашню роботу на себе. Вона знаходила для мене щасливі приклади запліднення за допомогою ЕКЗ, вселяючи в мене надію. Вона справді стала для мене другою матір’ю.
Хтось мудрий сказав: “Бог однією рукою гладить, іншою б’є». Ось і зі мною сталося те ж саме. Я нарешті стала матір’ю, але на превелике горе невдовзі стала вдовою. Мій чоловік Олексій загинув на виробництві. Що з ним трапилося-це окрема історія, про яку я намагаюся не згадувати.
– Олексій своє життя віддав, щоб у вас з ним дитина була – казала Тетяна Петрівна. І ми разом іноді тихенько плакали. Я три роки одна виховувала нашого сина, якого я назвала тим же ім’ям, що і носив його батько. Свекруха була і є для мене найкращим другом, бабусею. Вона допомагала мені в вихованні сина, забирала його іноді на ніч, даючи мені можливість виспатися. Вона купувала для нього все необхідне, коли він був зовсім маленьким, допомагала мені його купати, сповивати, гуляла з ним. А бували вечори, коли ми сиділи на кухні і вона говорила мені, що дитині потрібен батько.
– Я люблю його батька, мені більше ніхто не потрібен – заводилася я.
– Люди створені для любові, для сім’ї. Не добре жінці бути однією. Ти знайдеш ще собі чоловіка, тільки не ображай мого внука … і себе в образу не давай. На мої гіркі протести, свекруха відповідала посмішкою. Яка ж вона була мудра в ті моменти. Вийшовши з декретної відпустки на роботу я познайомилася зі своїм нинішнім чоловіком. Я довго придивлялася до нього, перш ніж на його пропозицію відповісти «так». Тетяна Петрівна як завжди була поруч. Радила, але не нав’язливо, лаяла, але по-материнськи. Вона допомагала мені вибирати плаття для побачень, говорила, куди нам краще сходити, раділа разом зі мною, коли я розповідала їй про наші побачення. Навіть познайомила я Андрія спочатку з нею, а вже потім з батьками.
Все це я розповідаю, щоб ви зрозуміли наскільки близьким мені став цей чоловік, і яке місце вона займала в моєму житті. Ми не стали з Андрієм влаштовувати пишних свят, а просто розписалися в РАЦСі і влаштували невеликий вечір у мене вдома. Були запрошені тільки близькі-мої батьки, Тетяна Петрівна і його батьки. Мати Андрія я до речі сказати, вперше і побачила на нашому весіллі, поки та вічно десь відпочивала.
– Так отже ви і є наречена? – в голосі нинішньої свекрухи звучав метал.
– Так мам, це Олена – моя … дружина – сказав Андрій і ніби-то стиснувся. Тоді я подумала, що мені здалося, але це була перша ознака маминого синочка.
– Здрастуйте, ми батьки Олени – представилися мої мама з татом.
– А ви хто? Тітка Олени? – запитала свекруха звернувшись до Тетяни Петрівни.
– Ні, це мама мого колишнього чоловіка – представила я її – Знайомтеся.
– Навіщо? – щиро здивувалася свекруха – З сватами я познайомилася, а вона то мені навіщо?
Повисла пауза, після чого мої батьки спробували пояснити новій свасі, хто така мати Олексія, але вечір був безоплатно зіпсований. Тим більше, що і Андрій мовчав. Було видно, що він не в захваті від слів своєї матері, але не смів їй заперечити.
Через дві години напруженого «свята» всі почали збиратися додому. Мама і тато подарували нам красиву постільну білизну, колишня свекруха конверт з грошима, а нинішня сказала: – Кращий ваш подаруночок це я! – і голосно засміялася, мабуть вважаючи себе дуже дотепною. З Андрієм я прожила один місяць і мені стало не вистачати тих тихих вечорів з колишньою свекрухою, я не могла довірити йому трирічного ОЛексія і ловила себе на думці, що мій шлюб – помилка. А недавно я в цьому переконалася.
– Мама не хоче, щоб ти спілкувалася з Тетяною Петрівною. Вона сказала, що свекруха повинна бути тільки одна. Мені здається вона просто ревнує.
– А мені здається, що твоя мама лізе не в свою справу – я вперше підняла голос на свого чоловіка. З тих пір мати Андрія накручувала свого сина, щоб він «узявся» за мене, інакше він не буде в її очах «мужиком». Майже щовечора вона приходила до нас і говорила: – Я – твоя свекруха, а та залишилася в минулому.
Я чесно, як могла, намагалася зберігати і шлюб і свою нервову систему, але сьогодні я подала на розлучення, а чоловікові сказала, що не гідна його і його матері.