Сусідка влаштувала дома дитячий садок і з цим нічого не зробиш

Вчора зайшла в гості до подруги, яка п’ять років тому вплутався в іпотеку і переїхала в простору трикімнатну квартиру в новобудові.

Вдень зайшла, коли більша частина населення, по ідеї, повинна бути на роботі, а тому була вкрай здивована шумом, що доноситься з квартири сусідів зверху. Прислухалася: тупіт, дитячі крики, удари чогось, по звуку схожого на м’яч.

– Там багатодітна сім’я живе? – зі співчуттям питаю подругу.

– Ні, – зітхнувши, відповідає вона – там незаконний дитячий садок.

Веде мене на кухню, наливає чай і сумно починає розповідати. Історія банальна до смішного.

Близько року тому квартиру над моєю подругою придбала самотня жінка середніх років, яка повідомила сусідам, що вдова, дуже любить дітей, а квартиру купила, розмінявши свою велику на дві, щоб жити окремо від сім’ї дорослої доньки, але при цьому неподалік.

І спочатку, ніби як, все йшло цілком зазвичай: дама переїхала, зробила ремонт, завезла меблі, повісила штори. Але через приблизно місяць почалися дивні речі. Спочатку сусіди почали раз у раз зустрічати незнайомих молодих жінок з дітьми, котрі незрозуміло як потрапляють в під’їзд, потім нову сусідку все частіше стали бачити як вона виходить з дому в оточенні семи або восьми малюків 3-5  років. З ними вона прямувала в бік парку. А потім жителі під’їзду, зацікавлені великою кількістю внуків нової сусідки, придивившись, помітили, що щоранку різні молоді жінки приводять дітей в її квартиру і залишають до вечора.

У квартирі зверху, між тим, поступово почав наростати шум. Діти бігали, кричали, стрибали й тупотіли ногами. Перший місяць було терпимо, але під кінець другого перебувати у квартирі вдень стало абсолютно неможливим і подруга зважилася.

Взявши під руку чоловіка, для забезпечення швидше моральної, ніж фізичної підтримки, вона в один з вечорів піднялася на верхній поверх і подзвонила в сусідську двері. Відкрила мила жінка років, приблизно, сорока, уважно вислухала претензії, а потім, не змінюючи спокійного виразу обличчя, спокійним голосом сказала, що вона не працює, доглядає за внуками та дітьми подруг її дочки, яким потрібно звільнити час для роботи або особистих справ, а тому вони призводять до неї своїх дітей.

Особливо відзначила, що грошей з них вона не бере, діти знаходяться у квартирі тільки в денний час, на ніч не залишаються, по вечорах в її квартирі ніхто не шумить, а тому претензій вона не приймає. Після чого чемно, але рішуче, закрила двері, залишивши мою приголомшену подругу і її чоловіка перетравлювати інформацію на сходах.

Тиждень або два моя подруга чесно намагалася змиритися з ситуацією і не звертати уваги на тупіт, крики, стукіт м’яча та інші прояви дитячої безпосередністю з квартири зверху. Вона навіть купила беруші й майже придбала корисну звичку довго гуляти.

Але позаяк працює вона з дому, тиша, хоча б відносна, є необхідною умовою для виживання і доходу, а тому, через якийсь час вона, згнітивши серце і наплювавши на тих, хто назве її занудою і ябедою, викликала дільничного.

Молодий чоловік у формі постукав у квартиру сусідів, поговорив з милою усміхненою жінкою і повідомив моїй подрузі, що зробити в цій ситуації не можна нічого, оскільки довести факт незаконного підприємництва дуже складно, та й невідомо ще, чи є він, цей факт. Може ця дама і справді настільки любить дітей, що готова цілодобово оточувати ними, заради того, щоб у подруг дочки з’явився вільний час на особисті справи. Ще повідомив, що у квартирі чисто,  всі вісім дітей, яких він бачив, доглянуті, а тому викликати санепідемстанцію або опіку приводу немає. І що подруга моя, якщо їй ситуація ця так сильно заважає, може за свій рахунок замовити експертизу рівня шуму і спробувати подати на сусідів до суду.

На цьому дільничний пішов, а ввечері у квартиру моєї подруги подзвонив невідомий чоловік і приємним голосом без найменшого акценту порадив їй стримати запал, обґрунтувавши свою пораду тим, що життя повне несподіванок і багато  з них несуть загрозу майну і життю тих, хто занадто активно втручається в чужі справи.

Відтоді моя подруга дільничного запрошувати перестала, намагається швиденько виплатити іпотеку, щоб продати цю квартиру. Вона планує купити собі іншу квартиру в тому ж районі, бо район їй подобається, та й батьки поруч живуть.

З щирим співчуттям слухаючи сумну розповідь подруги, я думала про те, як легко і безкарно, виявляється, можна зіпсувати життя абсолютно незнайомим і нічого не винним тобі людям. У цьому місті, як з’ясовується, всім настільки на всіх наплювати, що можна робити абсолютно все, навіть відкрити в погано звукоізольованій квартирі приватний дитячий садок і ніхто не зможе тобі перешкодити.

Головне робити це вдень, з доброзичливою посмішкою повідомляючи всім навколо, що ти робиш це безкоштовно і мати безстрашного друга, який вечорами буде телефонувати особливо незадоволеним активним сусідкам.