Сусідка постійно намагається зайти в мою квартиру

Пів року тому ми з чоловіком купили кутову квартиру на першому поверсі. Питання сусідства нас практично не хвилювало. Збоку пристойні люди, під нами нікого, хіба що мишки в підвалі.

Познайомившись з сусідкою зверху, я була безмежно рада. 85-річна бабуся, тиха, спокійна, жила одна, пересувалася по квартирі непомітно для нашого слуху. Розмовляти їй було ні з ким. Загалом, не сусідка, а золото!

Одного разу, перебуваючи ввечері у квартирі одна, я почула дивний звук в коридорі. Підбігши до вхідних дверей, я просто очманіла. Хтось явно намагався їх відкрити. Ні, не за ручку! У замкову щілину вставляли ключ.

Я відкрила двері на площадку, що називається, з ноги, ризикуючи збити непрошеного гостя і приготувавшись сказати щось на кшталт: «Якого біса ви у мене забули?!» Але, тільки відкривши рот, обімліла. Перед моїм носом стояла сусідка зверху, та сама бабуся і тихим голосом прощебетала:

– Ой, це ви … Невже я помилилась? Чого це, думаю, двері не відкривається.

Бабуся рідко виходить з квартири, лише раз в тиждень спускається за поштою. Заплуталася в поверхах … З ким не буває. Але все ж дивно, адже наші з нею двері зовсім не схожі. У неї дерматинові, у нас металеві … Мабуть, наші двері володіють особливим магнетизмом.

Про це непорозуміння я забула вже через пару днів. Пройшов деякий час. На вулиці стояла спека, у квартирі теж. Я «в пляжному вбранні» займалася домашніми справами й нікого не чекала в гості. Несподівано чую, вхідні двері намагаються відкрити, активно смикаючи за ручку. Потім, характерний брязкіт ключем в замковій щілині. Я не встигла навіть припустити хто це. На той момент у мене вже була собака, яка миттю кинулася до дверей.

Відчайдушний гавкіт ніяк не вплинув на дії гостя, який наполегливо ломився до мене у квартиру. Хвилини дві я стояла в ступорі. Потім відчинила двері та випустила собаку, а потім вийшла сама. На порозі знову опинилася сусідська бабуся! Все та ж збентежена усмішка і ті ж слова. Загалом, у двох соснах плуталася, перший поверх від другого ну ніяк не могла відрізнити.

Правда, цим справа не закінчилася! Через пару днів сусідка вже культурно подзвонила і попросилася до нас переночувати … Вона довго розповідала про те, що її онук дуже небезпечна людина:  зробив відбиток від її ключів, з підвалу банки з соліннями тягає, кричить, одним словом, боїться вона за своє життя.

Я ввічливо пояснила, що у нас ніде розміститися, та й ми галасливі дуже, будемо заважати. Я знаю онука цієї жінки, нічого подібного у них вдома не відбувається, мабуть, їй просто нудно …

Можливо, тому вона постійно «заходить в гості» Зараз поки тихо, але не дай Боже, у моїх дверях знову задзвенять чужі ключі.