Сусідка незадоволена тим, що я не хочу з нею одружитися, хоча ми навіть не зустрічаємося

Кілька років тому я розлучився та переїхав до іншої квартири. З колишньою дружиною ми підтримуємо добрі стосунки, я беру активну участь у вихованні нашого сина.

І мене все влаштовує. Я багато працюю, ходжу до залу, а майже весь вільний час проводжу з сином. Я поки що не планую вдруге одружитися або навіть заводити серйозні стосунки. У мене на це просто нема часу. І я вважаю, що маю на це повне право.

Тільки от не всі так гадають. З недавнього часу моя сусідка по під’їзду почала виявляти до мене дивну увагу. Спершу я цього не розумів. Ми з Жанною вже давно живемо в одному будинку і раніше просто віталися, коли стикалися у під’їзді.

Іноді я бачив її з двома дітьми та з чоловіком. Потім чоловік кудись зник. Як я потім здогадався, вони розлучилися. І ось через деякий час після розлучення Жанна і розпочала свою діяльність.

Спочатку вона почала намагатися якось зі мною заговорити. То про погоду, то про стан ліфта чи під’їзду. Я ввічливо відповідав, ми балакали хвилину чи дві, потім я йшов у своїх справах. Далі Жанна почала намагатися розвивати наші бесіди.

Вона якимись натяками чи жартами з’ясовувала, чи є в мене дівчина. Наприклад, могла спитати: “Куди це такий гарний зібрався? На побачення?

А коли дізналася, що я вільний – вже розпочала більш активні дії.

Якось просто спіймала мене в під’їзді і сказала, що випадково приготувала дуже багато пиріжків, і чи не хочу я до неї зайти в гості, щоб допомогти їм з’їсти. Я сказав, що, на жаль, у мене немає часу на чаювання, але якщо загорне мені пару штук із собою, я не відмовлюся.

І, мабуть, Жанна сприйняла це як добрий знак. І почала ще активніше продовжувати цю взаємодію. То просила мене підкинути її до магазину, то допомогти виїхати з паркування, то ще щось. Звичайно, я розумів, що мабуть, я їй симпатизую і вона намагається зав’язати якісь стосунки.

Але я з нею нічого заводити не збирався, але при цьому й не хотів бути неввічливим. Просто чекав, коли вона від мене відчепиться. А потім сталося так, що я познайомився на корпоративі з однією симпатичною дівчиною, яка працювала в іншому відділенні компанії.

Загалом ми з нею чудово поспілкувалися на корпоративі, і коли він закінчився – вирішили поїхати до мене додому. Навіщо – гадаю, і так усім зрозуміло.

І ось коли ми з нею заходили до під’їзду, то зіткнулися з Жанною та її дітьми. Я, як завжди, чемно привітався і пішов далі, не надавши цьому епізоду якогось значення.

А наступного дня я прокинувся від дзвінка у двері. Дівчина на той момент поїхала до себе. Я, гадаючи, хто б це міг бути, пішов відчиняти. На порозі стояла Жанна.

– І що то за малолітка з тобою вчора була? – запитала вона.

Я так здивувався, що навіть не одразу знайшовся з відповіддю.

– Вибач, а що це за допит зранку раніше? – запитав я.

– Ти мені зуби не заговорюй! – Закричала вона. – Думаєш, я на це заплющуватиму очі?

– Що? – не зрозумів я. – Жанно, я і так не виспався, ще й ти дивно поводиться.

– Досить прикидатись дурником! – ще голосніше закричала вона. – Значить, мені очі строїть, пиріжки та борщі мої за обидві щоки навертає, а сам за моєю спиною водить до себе баб молодих!

– Так, Жанно, давай прояснимо, – сказав я. – Ти вважаєш, що я намагаюся зав’язати з тобою стосунки?

– Звісно! – не моргнувши оком, відповіла вона. – Я гарна, господарська, цікава. І потім, моїм дітям потрібний добрий вітчим. Та й ти скільки ще збираєшся холостяком ходити? Такий добрий чоловік пропадати не повинен. Ти вихований, освічений, п’єш мало, заробляєш добре. Зможеш нас спокійно утримувати.

Тут я просто обімлів і спитав:

– А я казав, що хочу це робити?

– А що тут казати? – знизала плечима Жанна. – Мені й так все було зрозуміло за нашим спілкуванням.

– Ні, люба сусідко, – відповів я. – Нічого тобі не було зрозуміло. Тож поясню. Я був із тобою просто ввічливим сусідом, який намагався не бути цапом. Їжу твою їв, бо ти сама мені пропонувала. Допомагав тобі, коли просила. І нічого тобі не обіцяв і на побачення не кликав. І не збираюсь. Усього доброго!

І звідки така впевненість, що якщо я в розлученні і добре заробляю, то маю за умовчанням утримувати якусь жінку з дітьми?