Сусідка активно намагалась мене спокусити

З Ніною я познайомився близько місяця тому. Я тоді вийшов покурити на сходовому майданчику. Вона не так давно переїхала в наш будинок. Ми з нею зустрічалися і віталися коли вона виносила сміття, інколи зустрічались в ліфті.

Ніні трохи за сорок, висока, струнка, з хорошою фігурою і бездонними блакитними очима, в яких відбивається печаль самотності. Було помітно, що вона старанно доглядає за собою і не з’являється на людях без макіяжу, в пом’ятому халаті або з розпатланим волоссям.

Одного разу у нас в під’їзді перекриття на горищі, ремонт супроводжувався гучними стукотами і криками в вихідний день. Побачивши мене або спеціально дочекавшись коли я знову вийду на перекур, Ніна попросила заспокоїти трудяг. Відмовляти в проханні я не став, спокійно і ввічливо поговорив з хлопцями та попросив не шуміти.

Це був перший «дзвіночок», коли я подумав що вона до мене небайдужа, але я вдав, що не помітив цього. Минуло близько тижня і їй знову потрібна була моя допомога. Причому все це відбувається на сходовому майданчику, у квартиру вона ніколи не дзвонила, знаючи що я живу з дружиною і донькою.

На цей раз випадково чи ні, але при парковці у дворі їй «пощастило» пробити колесо. Сказала що є запаска і попросила знову допомогти. І в цей раз відмовляти не став. Взявши свій інструмент, засукавши рукава я поміняв колесо. Від запропонованих грошей відмовився, сказавши що мені абсолютно не складно надати елементарну допомогу.

Вчора ввечері повертаюся з роботи додому, злегка п’яненький, веселенький, з чудовим настроєм – в колеги був день народження. Набираю код домофона і тут  знову вона.

–  Привіт як справи що нового?

Бачачи, що я розташований до бесіди, як би ненароком каже:

– А не хочеш в гості зайти, у мене є пляшечка відмінного вина?

Я сторопів від такої несподіваної пропозиції, подумавши секунд п’ять, відповів відмовою. А може дарма?