Смішна історія про невдале пограбування)

Останні пів року я живу в орендованій квартирі з тонкими дверима і кволими замками. Самотня дівчина без  хлопці, зате з чорним поясом карате.

Сиджу ввечері за компом,  раптом чую з коридору звук удару об двері, так ніби людина била плечем, спочатку в сусідську, потім в мою квартиру. І слідом інший звук, так ніби в мій замок швидко вставили ключ і, не повертаючи, тут же витягли. Підійшла, подивилася у вічко, – світло в холі горить, але нікого в межах видимості.

Думаю, почулось, напевно, в сусідську квартиру ломилися. Повернулася до комп’ютера, через кілька хвилин знову той же звук вставленого ключа. І точно в мої двері. Повертаюся, дивлюся – знову нікого. Неприємно. І незрозуміло. 8 вечора, коли всі вдома, – не час для пограбувань. З іншого боку, професійному квартирному злодієві проба відмички не потрібна, – прийде в 10 ранку, і все спокійно винесе.

Коротше, відкривати-перевіряти не стала, але спати лягла з кухонним ножем на журнальному столику (квартира невелика, ліжко по-суті в 3 метрах від дверей), так, на випадок якщо вночі прокинуся не відразу.

Підскочила вмить з ножем в руці в 4 ранку від того ж звуку ключа в замковій щілині. Підлітаю до дверей, хтось колупається в замку з того боку, але нічого не видно. Кричу, щоб провалювали, що дзвоню в поліцію. У відповідь – тиша, тільки дверна ручка (буквою Г) продовжує ходити вгору-вниз. Страшно. Дзвоню в поліцію, чую автовідповідач ( «ваша розмова буде записаний, чекайте з’єднання з оператором»), і в цей момент розумію, що рухається тільки дверна ручка, а ключ в нижньому замку і засувка верхнього – нерухомі. І тут чую легкий скрегіт кігтів по дверях знизу.

Скидаю дзвінок, з ножем у руці відкриваю двері … КІШКА! Чорт забирай! Гарна, породиста смугаста киця, привчена господарями повідомляти про своє прибуття в такий спосіб: стрибає на дверну ручку (звідси удар об двері), ручка при опусканні клацає і видає звук, ніби вставлений ключ.

Розумна тварина, шкода, поверхи не рахує. Увірвалась в мою квартиру, я її вигнала, але вона до мене ще до ранку ломилась.

Як же так, вона ж все правильно робить, як вчили, а тут чужий дім і якась чужа господиня?