Шукаю чоловіка. Вимоги – бідність і чесність.

У мене наколи не було теплих стосунків з рідними. Вони завжди вважали мене тупою і наївною дурепою. Відколи я стала жити окремо, вони майже не згадують про мене.

Я знімаю малесеньку кімнатку – і навіть не знаю, чи буде у мене коли-небудь своя квартира. Я чесно намагаюся економити та накопичувати гроші, але ціни на нерухомість просто космічні в порівнянні з моїми доходами. Навіть підробіток у вигляді репетиторства не сильно наближає мене до свого даху над головою. Шукати багатого чоловіка, я не хочу. щиро сподіваюсь зустріти справжню любов.

Зате мою старшу сестру мама просто обожнює, називає розумницею, на відміну від мене. Уляна двічі була заміжня, від двох шлюбів нажила квартиру, трьох дітей і аліменти, в десять раз більші, ніж моя зарплата. Зараз вона в активних пошуках третьої «жертви» в чоловіки. На ці гроші можна жити, і навіть відкладати на «чорний день» хорошу суму. Але сестра платить мамі щомісячно пристойну суму за те, що мама сидить з онуками, поки Уляна ходить по місцях, де можна зловити хорошого,  багатого щедрого чоловіка. Та й себе треба підтримувати в «товарному» вигляді. Так що грошей в Уляни немає ніколи.

В черговий раз, коли мама сиділа з онуками, а Уляна пішла гуляти, мамі терміново знадобилося відлучитися. Вона зателефонувала мені, перший раз за останні сім років і попросила приїхати до неї, забрати племінників і ключі від  квартири сестри і з дітьми поїхати до них додому, і вже там чекати Уляну.

Племінників я бачила дуже рідко – я, на думку сестри, невідповідна компанія для діток багатеньких батьків. Раптом ще жебрацтвом своєї заражу. Тому за мамине прохання я вхопилася обома руками. Хоч дітей побачу, свої-то мені ще не скоро світять. Ми погуляли, наїлися морозива і солодкої вати та пішли до сестри.

Зайшовши у квартиру, я присвиснув. Так, добре живуть жінки, не обтяжені моральними принципами.

Я вважатиму за краще гарного скромного чоловіка, який через пару років не проміняє мене на молоденьку дівчину. Нехай без грошей, без своєї квартири, головне – мого чоловіка. Знайти б його ще.  Хороми у сестри, звичайно, вау. Кухня – за останнім словом техніки. А як включити воду у ванній, я так і не розібралася – надто кран складний. Дітки підказали. Я нашвидкуруч приготувала вечерю, холодильник сестри був переповнений дорогими продуктами.  Діти поїли.

У розпал вечері, старшій племінниці подзвонила її мама. Нам передбачалося пограти в гру – розумниця Уляна прихистила сирітку-сестру, від якої пішов чоловік, кинувши з 3 дітьми.

Залицяльник, якого підчепила Уляна, зібрався до неї в гості, щоб переконатися в чистоті намірів дівчини. А там – я і діти. Тому Уляною була швиденько придумана історія про її святість – ну як, така молода, розумна дівчина при своїй нерухомості, не зазналася, а виручила свою сестру, дозволивши їм пожити у неї. Мужик точно поплив. Ми з племінниками зробили репетицію – я ж їх «мама». І до прийому гостя були готові.

Коли я побачила чоловіка, який стояв поряд з сестрою, моє серце завмерло. Він був чоловіком з моїх мрій. Мені хотілося кинутися до нього, забрати з собою і нікуди не відпускати. Але. Він клюнув на мою сестру. А раз він з нею, то він забезпечений – жебрака сестра додому б не привела. А навіщо мені мужик при грошах? У них же зарозумілість – ого-го. Та й я представилася як мати трьох дітей. Так що шансів немає, буду чекати наступний поїзд, якщо він буде, звичайно.

Чоловік не спускав з мене очей. Кохання з першого погляду? Казки. Та й любові мало – взаємна повага і довіра – куди без цього?

– Ви готували? Дуже смачно. – запитав він свої голосом і від його баритона у мене пробіглися мурашки.

– Я – не мати цих дітей. Вони – Уляни, моєї сестри. – сказала я, встала з-за столу і попрямувала до виходу.

Я пішла. А він мене знайшов. І не дає проходу. Мрії про власну квартиру – поруч, тільки руку простягни. Але я так не можу. Я боюся, що він буде думати, що я з ним тільки через гроші. Кожен раз, коли я говорю, що він мені потрібен, серце кров’ю обливається.

Та й куди мені – простому вчителю математики – до чоловіка, який може щодня витрачати по три моїх зарплати?

Думаю дати оголошення. Скромна, невибаглива вчителька шукає чоловіка. Вимоги – бідність і чесність. Решта наживемо.

Мріяла про кохання – на тобі. Ех, чоловік моєї мрії, якби у тебе не було грошей, зажили б ми довго і щасливо. А так – вибач, я не така, як моя сестра.