Шукала хлопця, а знайшла дочку

У Ліди сьогодні був вихідний, вона планувала провести його вдома за побутовими справами. Ліда включила тиху музику і взялась за прибирання.

Від роботи відволікло повідомлення, про яке голосно і весело повідомив ноутбук. Піддавшись вмовлянням подруг, Ліда не так давно створила профіль на сайті знайомств. Одна її знайома там знайшла свого чоловіка. Саме тому Ліда теж вирішила спробувати удачу.

Ліда вирішила, що прибирання може почекати, а ось особисте життя влаштовувати треба. Дівчина спішно почала збиратися, адже через пару годин їй призначив зустріч симпатичний молодий чоловік.

Побачення відбулося в затишному кафе. Навпроти Ліди сидів красивий молодий чоловік. З першої хвилини він поводився як джентльмен: стілець посуне, комплімент зробить.

Дівчина милувалася на кавалера, а він все говорив. Розповідав про свої досягнення, квартири, машини, гроші. Ліда  встигла занудьгувати і стала розглядати все навколо і перехожих на вулиці.

У потоці людей Ліда помітила маленьку дівчинку. На вигляд їй було років 5, вона стояла біля невеликої коробки, раз у раз підстрибуючи від холоду. Легке пальтечко і берет не захищали від холоду.

Ліда запропонувала кавалеру вийти прогулятися. Він допоміг супутниці одягнутися, і вони вдвох вийшли на вулицю.

– Купиш мені картоплі? -на виході з кафе випалила Ліда.

– Картоплі? – здивувався залицяльник  -Добре, можемо з’їздити в магазин.

– Нікуди їхати не потрібно. Купи мені картоплі тут.

Ліда вказала на дівчинку, поруч з якою стояв брудний ящик, повний зморщеної картоплі, який, до того ж, встиг зацвісти.

– Тут? – здивовано і навіть якось з огидою перепитав залицяльник.

– Скільки коштує один кульочок?

Ліда вже стояла поруч з дівчинкою.

– 8 … Ні, 10 гривень.

Дитина опустила погляд.

– Добре. Тобі скільки грошей потрібно? – запитала Ліда.

– Мені потрібні гроші, щоб купити молока і хліба.

– Купи мені всю картоплю! – Ліда жваво повернулася до кавалера.

– Зовсім збожеволіла, ненормальна.

Кавалер махнув рукою і попрямував до машини. Але Ліда в його сторону вже не дивилася, хоч і трохи розгубилася.

– Я зараз куплю у тебе всю цю картоплю, а ти розкажеш мені, чому ти стоїш тут одна і так легко одягнена.

Виявилося, Ірочка живе з бабусею. Вона старенька і зовсім недавно захворіла. Тепер вся пенсія йде на ліки, грошей на їжу не вистачає, а маленька Іра продає стару картоплю, щоб купити хліба і молоко.

– Так діла не буде, – сказала Ліда.

Вона повела Іринку в найближчий магазин, накупила продуктів, а потім разом з нею вирушила додому до бабусі.

Бабуся спочатку злякалася, що органи опіки зацікавилася внучкою. Але, почувши історію Ліди,  старенька заспокоїлася і дякувала за допомогу.

Тепер Ліда стала постійним гостем і помічником. Баба Паша ледве стримувала сльози, бачачи як внучка тягнеться до дівчини, вона була щаслива, що їх звела доля. Через півроку бабусі не стало, а Іринка переїхала жити до Ліди. Питання з опікою вони вирішили заздалегідь.