– Шпалери не такі, придане не треба, прикмети ще якісь придумала, так і скажи, що не хочеш від мене нічого приймати.

Черговий скандал зі свекрухою, вимотав Любу. Вона відчувала, як дитина б’ється, їй напевно, теж було важко. Люба була заміжня вже два роки, і всі ці два роки, свекруха діставала її.

Якщо раніше Люба могла хоча б пропустити повз вуха її причіпки і вічне бурчання, то зараз просто фізично не могла терпіти свекруху. Люба була на восьмому місяці, їй хотілося тиші та спокою, а доводилося, воювати з Валентиною Сергіївною.

Коли Люба познайомилася з Максимом і вони задумалися про створення сім’ї, вона відразу сказала, що жити зі свекрухою не буде. Свекруха при першому ж знайомстві намагалася поставити Любу на місце, не сподобалася вона їй, але хіба це привід, щоб не бути з коханою людиною. Вони зіграли весілля, залізли в іпотеку, хоча у свекрухи величезна квартира, але навіть її син говорив, що жити їм краще окремо. Максим знав характер своєї матері, який віком ставав все більш нестерпним.

Їй ніби  подобалося мучити невістку, тим більше зайнятися на пенсії нічим, ось вона і тягалася до них додому, як на роботу. А Люба колись говорила чоловікові:

– Давай купимо квартиру в іншому районі.

Максим її не послухав, все-таки мама вже стара, мало що, тільки от навіщо він дав ключі від їх квартири, вона ніяк не могла зрозуміти. Коли Люба ходила на роботу, їй було по барабану, що свекруха приходить до них в їх відсутність, в цьому навіть був плюс. Коли у Валентини Сергіївни був гарний настрій, вона готувала обід, правда ненависну  гречку, але все-таки хоч так. Те, що вона перевіряла шафи і переставляла все на свій розсуд, було неприємно, але некритично.

Але зараз, Люба в декреті, майже весь час вдома і доводиться терпіти свекруху, замість того, щоб відпочивати і думати про хороше. Саме сьогодні, свекрусі не сподобався колір шпалер у дитячій.

– Чому зелені, а не блакитні або рожеві? – обурилася свекруха, наче це було питання життя і смерті.

– Тому що ми не знаємо, хто буде хлопчик чи дівчинка, він не показується, ось і вирішили поклеїти нейтральні, – спокійно відповіла Люба.

Скандал вона першою ніколи не починала, намагалася якось спокійно спілкуватися, але це рідко виходило. Ось і зараз свекруха, відчуваючи, що є до чого причепитися, почала голосити.

– Боже мій, у неї навіть дитина, якась неправильна, все люди, як люди, в перші місяці знають, хто буде, а їй народжувати скоро, і вона не знає. І яке мені придане купувати, скажи на милість, – таким тоном сказала, ніби невістка спеціально не знає стать майбутньої дитини.

– Валентино Сергіївно, нічого не треба купувати, я вже все вибрала і відклала, коли малюк народиться, Максим все викупить. І, взагалі, заздалегідь купувати це погана прикмета, – відповіла Люба, удавши, що не почула фразу про неправильну дитину.

Сьогодні їй не хотілося лаятися, вона з ранку не дуже добре себе почувала. Вона все-таки сподівалася, що свекруха посидить, побурчить і піде, а вона, нарешті, приляже. Але Валентина Сергіївна ніяк не вгамовувалася.

– Шпалери не такі, придане не треба, прикмети ще якісь придумала, так і скажи, що не хочеш від мене нічого приймати. Захомутала мого сина і рада,  невдячна, я тут до них всією душею, а вони …

Тут  терпіння Люби скінчилося і вона виставила свекруха за поріг, було неприємно, але сил терпіти вже не було. Увечері прийшов з роботи Максим і було все як завжди. Тут же подзвонила мама і поскаржилася на невістку, але син знаючи маму, спокійно відповів:

– Значить, мамо, ти була не права, я тебе просив не турбувати мою дружину через дрібниці …, а потім вже Любі, – Ну, що у вас знову сталося?

Максим був завжди на боці дружини, але і він не міг впоратися зі своєю матір’ю, що йому тепер роботу залишити, щоб охороняти дружину.

– Знаєш, я подумала, може, мені до мами поїхати до пологів і народжувати там, – запропонувала Люба, – боюся що я просто не доношу нашого малюка з такими скандалами. Навіть якщо ти забереш ключі, я думаю, вона буде під дверима чекати, коли її впустять.

– Ні, так я не згоден, я хочу бути з тобою цей час. Давай краще ми її відправимо в санаторій, наприклад. А що, грошей позичу і куплю їй путівку, місяця на два, щоб ти спокійно народила, а потім щось придумаємо …

Маму відправили поправляти здоров’я, трохи злукавив, що вона встигне до народження довгоочікуваної дитини. Коли свекруха повернулася, внучці було вже два тижні, зрозуміло, що бабуся відразу примчала до сина додому.

– Ой, дівчинка, як шкода, що не син, ось Максим, напевно, засмутився, всі чоловіки хочуть спадкоємця, ну, хоча, що ще можна сподіватися від тебе …

Під гучне обурення бабусі дитина прокинулася і заплакала.

– Дай-но, я погойдаю, – бачачи, що невістка не може заспокоїти доньку, заявила свекруха, – нічого ти  не вмієш, навіть власну дитину заспокоїти …

Люба і так була на в стресі, мало того, що свекруха їй наговорила гидот, так ще й дитину розбудила.

– Знаєте що, давайте йдіть додому, а наступного разу, коли надумаєте відвідати нас, зателефонуйте спочатку, та й ключі залиште на тумбочці, бувайте здорові, – сказала Люба і їй було ні крапельки не соромно.