Шкода, що тільки в 35 років дізналася, навіщо замочувати курку в несолоній воді. Знайомий кухар все пояснив

Так сталося, що мій товариш несподівано знайшов своє покликання в кухарській справі. Він працює шеф-кухарем у популярному та мега-дорогому закладі нашого міста. Іноді ми бачимося і за філіжанкою кави друг ділиться зі мною різними кухарськими фішками.

За минулої розмови йшлося про приготування курки. Я якраз поралася на кухні з тушкою, а друг тим часом пив чай. Він побачив, що я поклала курку в каструлю з водою і додала туди трохи солі. Приятель подивився на мене здивованими очима і поцікавився, навіщо я так роблю.

Я з інтонацією професіонала почала його повчати:

“Нічого собі, працюєш кухарем та не знаєш таких простих речей. Це ж зрозуміло, як два на два. Сіль убиває мікроби, тому курку слід замочувати в солоній воді. Не має значення, де ти її купив, у супермаркеті чи у сільської бабусі. Все одно треба виявляти обережність”.

Його очі округлилися, а брови піднялися.

Потім я продовжила розповідь про користь замочування у солоній воді. Адже курей нерідко вирощують на шкідливих кормах та “заколюють” антибіотиками. Тому таке замочування – обов’язковий процес. Особливо, якщо у сім’ї є діти. Я завжди залишала курячу тушку у підсоленій воді на кілька годин, а іноді на ніч.

Вранці я готувала курку так, як планувала. Приступала до запікання чи варила. Якщо курка була призначена для варіння, я зливала воду, наливала нову з-під крана і ставила на вогонь. Тоді всі шкідливі добавки виходили з м’яса. З цим мій товариш був згоден, але із замочуванням у солоній воді він категорично не погодився.

Виявилося, курку можна замочувати лише у прісній воді. Сіль не дозволяє вийти шкідливим речовинам, бо затримує воду.

Ось таку корисну інформацію я дізналася від свого товариша-кухаря.