Що відчуває зрадник після того, як вас зрадив – відомий психолог все пояснив

Що відчуває зрадник? Ось це питання дуже цікаве. Тому що більшість із вас чудово знають, що відчуває той, кого зрадили. Біль, збентеженість, втрата сил, довга румінація, пережовування однієї й тієї думки: чому так сталося? Чому людина так вчинила? Це багато хто проходив…

А зрадник не відчуває нічого такого, запевняю. Тому що він не вважає себе зрадником. Розумієте, це настільки низьке і ганебне найменування, що зрадник його просто до себе не застосовує. А те, що зробив, називає «вчинком». Не «зрадив», а «вчинив так і так».

1. Зрадник діяв навмисне. Він наперед готував свій «вчинок». І наперед збирав на вас «компромат». Ваші погані та неправильні слова, зовнішній вигляд, манеру вітатись, колір черевиків… Ось через те, що ви погана людина, довелося зробити «вчинок». Ви дуже погана людина.

Це через вас довелося зробити вчинок. Ви винні у тому, що ви погані. І в тому, що вас зрадили. Тобто змушені були зробити вчинок. Це ви довели. Зрадник звинувачує жертву.

2. Зрадник знаходить людей, яким розповідає ситуацію – неправдиво, м’яко кажучи. Спотворює факти і свій «вчинок» пояснює вашою поведінкою. І разом з цими людьми паплюжить вас на всі кірки. Щоб ще більше переконати себе в тому, що ви заслужили зраду.

Моральних мук зрадник не відчуває, не сподівайтеся. Він відчуває страх відплати, якщо ви можете йому помститися. І починає стежити за вами скрізь, де тільки можна. Витлумачуючи всі ваші слова та пости в мережі як приховану загрозу. Це проекція страху.

Зрадник би неодмінно помстився! Він ось і без приводу вас зрадив. А був би привід – неодмінно помстився б! Зрадник приписує вам свої почуття та наміри. І тому може ще знатно нашкодити – від страху.

Але щодо мук, безсонних ночей та ще чогось подібного можете бути спокійні. Зрадник спить і їсть добре. І отримує весь можливий прибуток зі свого «вчинку».

Ось так почувається і веде зрадник.

Але у глибині його тіла зріє хвороба. Багато хто це спостерігав: зрадив людину когось, скористався плодами, а потім захворів. Це зрозуміло. Все витіснене рано чи пізно проявляється у тілесному, без містики. Психологи та філософи це знають. Втім, нас це не стосується. І нам від цього не легше, звісно.

Просто не треба переживати про почуття зрадника. Потрібно здорово дивитися на речі. І постаратися захистити себе всіма можливими способами. Зосередьтеся на собі. Тому що думати про зрадника – це віддавати йому свою енергію життя.

Потрібно лікувати рани і багато міняти у своєму житті. Зрада – сигнал до змін у вашому житті. До змін на краще…

Ганна Кірʼянова