Що не можна робити, якщо зустріли людину, яку не бачили багато років

Знаєте, що не можна робити, якщо ви зустріли знайомого, якого не бачили багато років. І запам’ятали його сопливим хлопчиськом. Двієчником та невдахою. Або він працював прислугою і був бідним та нещасним. Або розкішна жінка була «гидким каченям» і всі глузували з неї…

А зараз перед вами успішна, багата, шановна людина. Має владу та гроші. І ось ви вирішили по старій пам’яті попросити про послугу. Ну, якусь допомогу отримати. За старою пам’яттю.

Краще відбити собі цю стару пам’ять. Просити можна, якщо так це необхідно. Але пускатись у спогади не треба. Ви нічого не отримаєте, та ще вас почнуть уникати або навіть зненавидять. І можуть напасти.

Є такий кримінальний серіал “Гоморра”. Хто жив у дев’яності у нашому місті нічого гостросюжетного в серіалі не побачить. Звичайні будні. А хто цих часів не застав чи щасливо уникнув зіткнення з ними – той злякається або не повірить.

У цьому серіалі є повчальний епізод. Глава злoчинного клану обговорював у ресторані справи зі своїми спільниками. Не справи, а злочини.

До їхнього столика підійшов посудомийник. І почав фамільярно так згадувати минуле. Він в одній школі з ватажком навчався. Дуже зрадів зустрічі.

«Пам’ятаєш, – при всіх каже, – ми в школі тебе дражнили Перцем? Ти був такий товстий і постійно червонів. Вилитий перець! Ми тебе дражнили весь час і дуже реготали! Такий ти був товстий і незграбний! Смішний! Пам’ятаєш?», – це посудомийник так при інших запитує ватажка. При всіх, питає та розповідає.

Ватажок сказав, що добре пам’ятає. А посудомийник попросив допомогти з роботою. Бо мити посуд не комільфо. Допоможи, мовляв, мені знайти щось більш пристойне та грошове, колишній товстий Перець!

Ватажок допомагати з роботою не став. Повечеряв, а потім зacтрелив злощасного мийника посуду. І поїхав далі по своїх “справах”.

Немає нічого дурнішого, ніж підійти до людини, яку тридцять років тому знав і пуститись у неприємні спогади. Особливо – при інших. Люди змінюються. Змінюється їхнє становище. Якщо хтось працював тридцять років тому офіціантом, може він уже не офіціант? І вже точно не сопливий школяр, чи не так?

Не пощастило мийнику посуду. А от не треба жити минулим і ставити інших у незручне становище. І питати: «Пам’ятаєш?».

Не дай Боже, пам’ятають. Або згадають. І краще не нагадувати про погані часи тим, кого зустріли у житті через багато років. Особливо – при інших. Ви станете символом поганих часів, ви повернете людину в погане минуле. І він вам цього не пробачить. У кращому разі почне уникати. У гіршому – виявить агресію.

Вітатися і впізнавати – це нормально. Пускатися у неприємні спогади про погане минуле не треба. Хтось був бідним, товстим, смішним, нещасним, кинутим – це, знаєте, нікому не подобається.

Але деякі люди спеціально намагаються нагадати про погане минуле успішним знайомим. Щоб зачепити. Що ж. Наслідки є неминучими. Той, хто багато пережив і багато чого досяг, все чудово розуміє. І може помститися.

Не так, як у фільмі. Але добрих стосунків точно не буде.