Що б далі не трапилося, пам’ятай – я люблю тебе!
Друг, коли робив ремонт зі своєю дружиною, перед тим, як клеїти шпалери, їй говорив: «Що б далі не трапилося, пам’ятай – я люблю тебе!»
***
Моїй бездітній знайомій подзвонив «син», почав плакати і говорити, що він в біді і терміново потрібно 20 тисяч. Знайома сказала, що перевела б, тільки грошей на телефоні немає, інтернету, відповідно теж. Мовляв, скинь мені 50 гривень на абонентську плату і я відразу переведу. Їй і скинули 50 гривень на телефон.
***
Їдемо з дочкою в машині, вона за кермом, їй 19 років. Я прикурюю цигарку і на автоматі віддаю їй. Вона, не припиняючи діалог, затягується раз, потім другий. Я прикурюю другу собі, дивлюся на неї. Вона: «Маааам! Ну, мам, блін! Ну, розповісти кому, як попалась – ну не повірять! »
***
Їхали з чоловіком на два тижні у відпустку. Син, чотири роки, залишився з мамою. Нещодавно тільки приїхали, провели бабусю додому і за столом син видав: «Нарешті-то ви приїхали, ще б трохи і я з дому втік. Я таких жінок ще не зустрічав ». Чоловік плескав стоячи.
***
Була недавно на Пошті. Система черги – електронна (прогрес дійшов і до пошти, подумала я спочатку). Переді мною чергова принцеса з аліекспресса отримувала свою нереальну кількість посилок (їх було близько 30). Так ось співробітниця пошти змусила дівчину взяти 30 (!) Електронних номерків на кожну посилку. Офігіла не тільки дівчина, але і вся черга. І тут я зрозуміла – прогрес в пеклі неможливий.
***
У подруги син – Зевс. Сусідка назвала своїх хлопчиків-близнюків: Юлій і Цезар. Двоюрідна сестра свою дочку назвала Афродіта. Чоловік жартує, якщо у нас будуть діти, назвемо їх: Троянський і Кінь.
***
Купили з чоловіком дачний будинок з ділянкою разом зі сторожовим собакою в будці. Сумнішого видовища не бачила: худа, з відмороженими вухами, поламаним хвостом. Чоловіка не підпускала, але до мене якось відразу перейнялася довірою. Кидалася на їжу, весь час скиглила, довелося забрати її в будинок. Відмили, вигодували, недавно зводили на прогулянку. На все дивилася з захопленням і переляком – ймовірно, ніхто і ніколи з нею не гуляв. Стільки подяки і радості в цих очах! Дали їй нове ім’я – Дора.
***
Подруга – медсестра в пологовому відділенні. Випав їй випадок чергувати на партнерських пологах. Породілля 16 років, з нею в пологовий зал рветься народжувати мама. Подруга запитала: «А чому не чоловік?» На що мама сказала: «Він не може, йому завтра в школу, контрольна».
***
Дочці дев’ять років, дзвонить мені на роботу і крізь сльози заявляє, що не пішла в школу, на питання «чому», розповідає: вийшла з дому, зрозуміла, що забула надіти куртку (тепла осінь), повернулася додому. Вдягла куртку, дійшла до школи, в школі зрозуміла, що портфель забула вдома, коли одягала куртку; побігла знову додому, куртку надягати не стала, було тепло. Прибігла додому, а ключі від будинку залишилися в куртці, яка в школі. Не стала лаяти бідолаху мою)))
***
Мій герой дитинства – подруга Галя, з якою ми дружили щоліта на канікулах в селі у бабусі. Здавалося, Галя не боїться нікого, але одного разу вона на віки зміцнила свій авторитет. Коли за нами вкотре погналася гусяча зграя, злобно сичачи і щипаючись, Галочка схопила найближчого за шию і, крутячи навколо своєї осі, відлякала ним інших гусей! Вони тікали в паніці, а навздогін з гучними збуреннями з дитячих ручок полетів головний гусак, який дивом залишився неушкодженим.
***
Пішла в баню, посковзнулася на милі і зламала ліву руку. Поїхала в лікарню: знімок, гіпс. Ну, з ким не буває. Приїхав чоловік забирати з лікарні, взяли папірці і йдемо до виходу. А там сходинки такі старі, нерівні. Загалом, нога теж в гіпсі, теж ліва. Лікар запропонував залишитися у нього в кабінеті і нікуди не ходити, так як він переживає за мою голову.