Робила зачіски подрузі дочки, а її мама прийшла до мене з претензіями…

Я дуже люблю заплітати своїм дочкам різні вигадливі косички, робити гарні зачіски. Добре, що зараз в інтернеті маса різних навчальних майстер-класів. Ніколи я не була професіоналом в цій справі, так любитель, але результат завжди подобається і мені, і моїм дітям, і вихователю молодшої дочки в дитячому саду, і вчителю в школі, та й взагалі оточуючим.

Оскільки вранці я завжди дуже поспішаю, то на зачіски часу особливо немає, доводиться робити все дуже швидко. В кінці квітня я пішла у відпустку, вільного часу стало багато і я почала заплітати своїм дівчаткам нові красиві коси, цікаво їх укладати.

Моя дочка попросила заплести і її подружку Катю, я погодилася і перед школою дівчинка забігла до нас. Чесно скажу від дружби моєї дочки з цією дівчинкою я не в захваті, дуже вже вона хуліганка, любить придумувати різні образливі розіграші, розмальовує стіни в під’їздах. Але пам’ятаю, що у мене в дитинстві теж була така подружка і моя мама все намагалася заборонити нашу дружбу. Мені було дуже прикро, тому зараз я намагаюся в дружбу дітей не втручатись, тим більше, що моя дочка  пустощі подруги не поділяє.

Загалом, зачіска Каті сподобалася і вона попросила, щоб і на наступний день я її теж заплела, я не відмовилася. На наступний ранок вона знову прийшла, ніби як в порядку речей, хоча напередодні не попередила, але я була не проти, знову її заплела.

Так тривало два тижні, Катя приходила до нас вранці і в будні, і у вихідні, яких на початку травня було досить багато, і я її заплітала.

Після травневих свят у нас в школі відбулися батьківські збори. Все стандартно, в основному про успішність, когось лаяли, когось хвалили. Після зборів до мене підійшла мама Каті.

– Вибачте, будь ласка, я б хотіла з вами поговорити, – сказала вона.

– Так, звичайно, – відповіла я.

– Наші діти дружать, – почала вона, – і це добре.

– Я теж в цьому нічого поганого не бачу, – погодилася я.

– Вам не здається, що намагатися заробляти на друзях дочки якось негарно? – раптом сказала вона.

– Тобто? – сказати, що мене здивувала її фраза, не сказати нічого, я чекала якої завгодно розмови, але не такої.

– В прямому сенсі, Катя моя до вас  бігає, спочатку ви безкоштовно її заплітали, потім за свої послуги гроші зажадали, спочатку 25 грн брали, потім 50, а тепер уже 100. Вам не здається, що це вже занадто?

– Які 100? Так, Катя до нас дійсно приходить зранку, я зараз у відпустці, тому мені не важко її причесати, тільки ніяких грошей я з неї не брала. У мене б і в думках такої ідеї не виникло. Я ж не перукар,  просто любитель, щось виходить, щось не дуже, тому ніяких грошей з вашої дочки я не брала.

– Невже обдурила, – протягнула мама Каті, потім вибачилася і пішла.

Ну, а я вирішила розпитати свою дочку про платні послуги перукаря. Спочатку вона довго відмовлялася, а потім зізналася, що Катя їй запропонувала таку ідею: попросити мене її заплітати, а її мамі сказати, що роблю я це за гроші. Мама у Каті непогано заробляє, тому 25 грн на зачіску дочки їй не шкода. Виручені гроші подружки без докорів сумління витратили на солодощі, проте запити почали рости й Катюша сказала мамі, що зачіска подорожчала.

Звісно, я була шокована, після цього навіть не знаю, чи варто дозволяти дочці з нею дружити або краще заборонити цю дружбу раз і назавжди.