Регулярно допомагаю мамі, а тепер уже шкодую, що одружився…

Мені 33 роки. Працюю в бюджетній організації, де отримую не надто високу зарплату. Раніше ми жили удвох з мамою і частину своєї зарплати я віддавав їй. З доходу у неї – тільки пенсія, трохи більша за мінімальну. Решту своєї зарплати я витрачав на власний розсуд – ходив в спортзал, витрачав на дівчат, іноді купував додаткові продукти додому.

Пів року тому я одружився. Весілля не було, ми просто розписалися. Я переїхав до дружини, у двокімнатну квартиру, яку їй залишив перший чоловік. Живемо втрьох – я, дружина і її дочка (дівчинці 6 років).

Дружина заробляє більше за мене, але не набагато. Вдома режим суворої економії. Спортзал став мені не по кишені. Питання грошей ми до шлюбу не обговорювали. Тепер розумію, що це було великою помилкою.

Зіткнувся з тим, що мама без моєї допомоги прожити не може. Річ у тому, що у нас трикімнатна квартира і на оплату комунальних в опалювальний період йде більше половини її пенсії. Залишається біля тисячі грн. Уявляєте, це трохи більше, ніж 30 грн на день. Субсидію вона оформити не може, поки я прописаний у квартирі. А виписуватися мені нікуди – проситися до дружини вважаю принизливим. Сама вона не пропонує.

Через два місяці після початку сімейного життя, я вперше на власні очі переконався, що моя мати стала недоїдати. Це мене дуже зачепило. Відтоді я віддаю їй по 2 тисячі щомісяця.

У зв’язку з цим виникли проблеми з дружиною. Їй такий варіант здається неприйнятним. Це обмежує її інтереси. Почалися докори, що я мало заробляю, що ми багато чого не можемо собі дозволити, що дитині скоро в перший клас і на це теж потрібні гроші, що не можемо поїхати до моря і т.д.

Днями теща провела зі мною «бесіду» на тему, що тепер моя сім’я – це дружина і дочка, а вже ніяк не мама. Запропонувала допомогти матері знайти підробіток прибиральницею …

Шукаю підробіток для себе. Поки безрезультатно. Вислуховувати це кожен день стає нестерпним, весь мозок вже винесли. Пояснення не допомагають. Чесно, вже починаю шкодувати, що одружився.

Раніше мені жилося набагато комфортніше. Розумію, що якщо вирішити питання грошей, то проблема піде. Але як бути зараз: послати тещу? Не давати гроші матері? Нагадати дружині, що на її доньку теж витрачаються гроші, і чималі? Але останнє – це вже зовсім низько …