Приїхали в гості на шашлики, а натомість нас «припахали» на городі, а наприкінці дали дві сосиски

Нашому шлюбу із чоловіком уже 25 років. І за цей час ми встигли виростити двох синів та дочекатися онука. Вивчивши та давши квиток у життя дітям, у нас з’явилося багато часу і для себе. Сьогодні ми більше часу проводимо на природі чи вдома перед телевізором, а не займаємось домашніми справами.

Також у нас з’явився час на зустрічі з друзями та родичами. Нещодавно нас із чоловіком запросив у гості на шашлики його двоюрідний брат. Ми з радістю погодилися, бо давно не бачились.

Дорога до них додому займала близько 2,5 години. Незважаючи на те, що родичі просили нічого з продуктів не купувати, оскільки вони підготувалися до зустрічі, ми все одно вирішили купити десерт – торт та тістечка. Ми звикли, що в гості з порожніми руками їздити не пристойно.

У володінні наших родичів знаходиться 20 соток, де стоять два будинки, старий будинок та зовсім новий. У першому будинку мешкають батьки двоюрідного брата, а у другому він зі своєю сімʼєю. Відразу після приїзду нам дали домашній одяг, щоб ми не забруднили свій, аргументуючи це тим, що навесні на ділянці багато бруду.

Але коли ми займалися підготовкою м’яса, до нас вийшли батьки брата і заявили, що їм потрібна наша допомога в одній справі.

Саме тоді до мене дійшло, що ми тут не просто так. Для нас підготували роботу. Так як чоловік мій міцної статури, йому доручили перенести мішки з піском, плитку тощо. А я обрізала кущі. Про шашлики та елементарний обід ніхто не згадував.

«Відпахали» ми чотири години. У чоловіка навіть тиск піднявся від такого силового навантаження.

Коли почало темніти, ми сказали родичам, що нам час додому. Але вони нас не схотіли відпускати без вечері.

Я була впевнена, що на нас чекає накритий стіл, але нам видали по сосисці з хлібом з побажаннями приємного апетиту.

У мене був ступор. До речі, у нас теж є дача, але зі своїм господарством ми завжди справлялися самі. Виходить, що родичі нас нахабно обдурили та використали у своїх корисливих цілях.