І вже на смертному одрі, коли він помирав у віці дев’яноста років, хтось із близьких запитав його:
– Ти так і не одружився, але ніколи не говорив чому. Зараз, стоячи на порозі смерті, можеш відповісти нам? Якщо є якийсь секрет, хоч зараз розкрій його – адже ти покидаєш цей світ. Навіть якщо твій секрет стане відомим, шкоди це тобі не заподіє.
Старий відповів:
– Так, я тримаю один секрет. Не те щоб я був проти шлюбу, але я завжди шукав ідеальну жінку. Всі роки, весь відпущений мені час свідомого життя я провів в пошуках, і так пролетіло моє життя.
– Але невже на всій величезній планеті, населеної мільйонами людей, половина з яких – жінки, ти не зміг відшукати одну-єдину ідеальну жінку?
Сльоза скотилася по щоці вмираючого старого. Він відповів:
– Ні, одну я все-таки знайшов.
Задавач питання був у повній розгубленості.
– Тоді що ж сталося, що вам завадило бути разом?
І старий відповів:
– Та жінка шукала ідеального чоловіка …