Прокинувшись уночі, Лариса не побачила чоловіка поряд: підійшовши до кухні, вона почула розмову

Прокинувшись у темряві, Лариса відчула відсутність свого чоловіка, Степана, поряд із собою. Невпевнено простягнувши руку, вона відчула лише прохолодне місце. Подумавши, що Степан, можливо, просто встав попити чи сходити у ванну, Лариса вирішила повернутись до сну.

Однак заснути вона не могла, і чоловік так і не повертався до ліжка вже близько 15 хвилин. Серце Лариси забилося з тривогою, і вона сіла на ліжку, дивлячись у темряву кімнати. Раптом вона відчула тривожні думки: щось могло статися, можливо, чоловікові стало погано?

Намагаючись заспокоїтися, що, можливо, чоловік просто від безсоння щось робить в сусідній кімнаті Лариса все одно відчувала тривогу.

Лариса акуратно встала з ліжка і тихенько підійшла до дверей спальні. Обережно навшпиньки, підійшла до кухні і завмерла.

Вона почула голос свого чоловіка, який розмовляв телефоном. Гучність динаміка була досить високою, і Лариса змогла розрізнити голос співрозмовниці. Він… розмовляє з якоюсь жінкою о третій годині ночі?

Тихо прикривши двері, вона уважно слухала розмову з кухні. Спочатку слова були неясними, але потім значення їх проникло в її свідомість, як отруйні краплі, що повільно проникають у серце.

«Кохана, я забронював уже до СПА. Ми проведемо разом незабутній час. Про це ніколи ніхто не дізнається», лунав голос її чоловіка, сповнений передчуттям.

Лариса відчула, як земля йде в неї з-під ніг. Все її життя впало, і вона опинилася в вирі зради.

Лариса переживала всі емоції відразу: лють, образа, гіркота та розчарування. Вона не могла повірити, що за стільки років спільного життя, побудови планів на майбутнє та взаємної відданості вона зіткнулася з такою зрадою. Віддала свою любов і вірність безумовно, сподіваючись, що він робить те саме.

Взявши трохи часу на роздуми, Лариса сміливо встала з ліжка. Вона відчинила шафу і почала збирати речі свого чоловіка в чемодан. Коли Степан увійшов до спальні і в нерозумінні спитав, що відбувається, Лариса глянула на нього змішанням рішучості та розчарування.

– Я твою валізу зібрала. – сказала Лариса впевнено та спокійно. – Візьми її і вирушай до СПА чи куди захочеш. Але після відпустки тобі тут не буде місця.

У Степана від несподіванки почали тремтіти руки.

– Не прикидайся, Степане. Я чула на кухні твою розмову».

Лариса відчула, як сила повертається до неї. Вона більше не хотіла жити у світі хибних ілюзій, наражатись на зраду. Тепер вона стала вільна — від болю та від людини, яка зруйнувала її світ.

Коли Степан пішов, Лариса знову лягла на ліжко, розуміючи, що вже не зможе заснути. Серце від болю стискалося і сльози текли по щоках. Вона намагалася сконцентруватися на одному: вона більше не житиме з брехнею, зрадою та обманом. Лариса ухвалила рішення, яке змінить її життя назавжди.