Поїхала на море, а дитину залишила вдома. Що вона за мама така…
Ольга розлучена вже шість років, сама виховує чотирнадцятирічного сина. Колишній чоловік з сином взагалі не спілкується, аліменти платить рідко. Розлучилася Оля з ним через випивку. Після скорочення стабільної роботи в нього не було, а все, що заробляв на підробітках – почав активно пропивати з такими ж новими приятелями. Оля утримувала всіх три роки одна, але потім її терпіння закінчилось.
Перші роки після розлучення Олі дуже допомогли батьки – водили внука в школу, зустрічали, робили уроки, годували обідами, доглядали на канікулах. Оля згодом взяла в іпотеку двокімнатну квартиру в сусідньому з батьками будинку – зовсім вбиту, одні стіни, які теж потрібно було переробляти.
Оля набрала підробітків і працювала майже цілодобово, щоб платити кредит і паралельно робити ремонт у своєму новому житлі. Ні про які відпустки багато років Оля і не мріяла – багато працювала, а кожну копійку витрачала на квартиру. Літні канікули її син постійно проводив в місті. Кілька разів за ці роки Олі вдалося влаштувати хлопчика в шкільний табір, а іноді по кілька тижнів він гостював на дачі у тітки, але більшість часу влітку був удома, під наглядом бабусі з дідом. Про подорожі мова не йшла: грошей в Олі завжди не вмстачало.
На початку минулого навчального року Оля нарешті відремонтувала квартиру та переїхала туди разом з сином. Здавалося б, можна видихнути, але проблеми на цьому не закінчились. Останній рік видався неймовірно важким. Доробляла ремонт, купувала меблі, платила іпотеку, а тут ще й на роботі почалися проблеми, та й здоров’я погіршилося.
На початку весни Олю відвезли швидкою в лікарню з гіпертонічним кризом, тиском за двісті, потім почалася низка нескінченних ГРВІ з ускладненнями, а в червні, коли була нестерпна спека, Оля знову загриміла в лікарню – на цей раз з пневмонією. Де вона її підхопила – загадка. Ну в офісі працював кондиціонер, так. Але ж в цьому офісі вона працює далеко не перше літо, та й крім неї ніхто не захворів.
– Просто чорна смуга якась! – зітхала Оля. – На рівному місці знаходжу проблеми… Страшно жити! Мені ще іпотеку платити кілька років, а я вже вся розсипаюся!
– Відпочити тобі треба, ось що! – сказала Олі близька подруга. – Ось просто бери квитки – і на море! Хоч на тиждень! Тобі потрібна зміна обстановки. Вдома залишишся – не відпочинеш, навіть якщо на роботу ходити не будеш … Грошей немає летіти удвох з сином? Лети одна! Хлопець у тебе дорослий вже, нехай батьки за ним приглянуть…
Спочатку Оля відмахувалася, але в підсумку так і зробила – взяла квитки на літак і домовилася з батьками, що вони будуть кілька разів в день перевіряти внука, адже живуть в сусідньому будинку і забігти увечері нескладно.
– Я б нізащо так не зробила! У мене в голові таке не вкладається! Хлопчик в житті моря не бачив, але ж йому вже чотирнадцять. Все літо в місті сидить, а мама, бачте, втомилася! – ніяк не вгамується співпобітниця Олі, Вероніка. – Мені б і відпочинок був не в радість, якби я знала, що дитина моя вдома залишиться. Хлопець і так ніде особливо не був, нічого не бачив. Сидить все літо в квартирі, дивиться в телефон. Зозуля якась, а не мама…
Мама поїхала на море, а син в міській квартирі з телефоном – це дійсно жахлива ситуація? Чи нічого такого страшного не відбувається? Дитина, судячи з усього, спокійна, безпроблемна, залишився в упорядкованій квартирі, біля холодильника з їжею, всього-то на тиждень. До того ж і дідусь з бабусею поруч. А жінці дійсно потрібен відпочинок і перезавантаження …