Порадила синові розлучитися … а він послухав

Сил моїх дивитися на муки сина більше не було, порадила я йому розлучитися. А він взяв і послухав. Тепер свати й невістка в шоці, вважають, що я зруйнувала молоду сім’ю. А що руйнувати-то там було? Сім’ї ніякої не було, одні нерви! Судіть самі.

Одружився мій син на дівчині. Взяли після весілля іпотеку. Спочатку все добре було, а потім почалися регулярні скандали. Я відразу подумала, що, мовляв, молоді, притираються, скоро ця лайка скінчиться.

Але з кожним разом ставало тільки гірше. Під час скандалу невістка гнала мого сина з дому, збирала його валізу. Син приходив до нас, пару днів телефон мовчав, потім дружина дзвонила, вони мирилися – і син повертався додому. Так тривало протягом року.

Потім дружина завагітніла. Я майже зітхнула з полегшенням, подумала, що тепер-то точно заспокояться вони! Але не тут-то було. О 3 годині ночі з чоловіком почули, як ключ в замку повернувся. Знову сина з дому вигнали.

Зважилася я тоді на розмову з сином. Складно було дивитися, як він страждає, переживає:

– Дорогий мій, ну що ви весь час сваритеся, подай на розлучення!
– Мам, ну іпотека ж, дитина! У нас же сім’я!
– Іпотечну квартиру продати можна, нову візьмеш, але вже сам. А батьком хорошим можна бути й в розлученні! Який сенс дитині дивитися на батьків, які весь час лаються? Для психіки це шкідливо.

В результаті син наважився на розлучення. Сваха і невістка постійно дзвонять, мовляв, миритися треба, навіть мені дзвонили, а я відразу сказала, що розлучення – це моя ідея. Нехай знають.