Попросила купити в чоловіка цукерки для свекруки, а він приніс додому іриски. Хто б знав, що ці іриски вирішать нарешті проблему, яка не вирішувалася багато років

Настрій у Наді був жахливий ось уже тиждень, саме з того самого моменту, як з’ясувалась “радісна” новина, що до них у гості зібралася свекруха. Приїзди Марії Петрівної були гіршими від стихійного лиха, та навіть від податкової перевірки на підприємстві, де працювала Надя.

Відносини зі свекрухою не склалися в неї з перших хвилин їх знайомства. Секунд тридцять тоді між ними йшла безмовна дуель поглядів, у якій ніхто не хотів відступати. А Марія Петрівна не звикла, щоб їй так нахабно і прямо дивились у вічі. Тим більше якесь дівчисько, яке син явно через непорозуміння назвав своєю нареченою.

Надя, чиєю головною проблемою все життя були гострий язик та вибуховий характер, на кожне слово свекрухи в неї було десять своїх, що підливало бензинчика в їхні сварки. Треба б промовчати, але її завжди ніби чорт за язик смикав.

На кожен випад свекрухи Надя відповідала своїм. Покритикує Марія Петрівна зачіску невістки, а та їй у відповідь брякне, що зате не схожа на фарбованого пуделя, зовсім не натякаючи на кучеряву зачіску свекрухи.

Скаже свекруха, що Надя в боках поправилась, так невістка її відразу відповість, що мріє наїсти собі такий же величезний живіт, як у Марії Петрівни, та все ніяк.

Чоловік, який ще на початку сімейного життя спробував влізти в суперечки улюблених жінок, був міцно і назавжди контужений звуковою хвилею крику “а ти взагалі не лізь”, після чого в момент сварок просто йшов у безпечний куточок.

Відмовити мамі чоловіка Надя не могла, бо інакше довелося б їхати до неї в гості. А ворога Надя воліла приймати на своїй території, у будинку і стіни допомагають. Але як їй не хотілося всіх цих скандалів, адже без них явно не обійдеться, перевірено часом.

Надя не хотіла давати свекрусі зайвого приводу для докорів, тому готувалася до її приїзду ґрунтовно. Чоловікові було вручено величезний список продуктів, які він повинен купити в магазині, одним із пунктів якого значилися цукерки.

Знаючи свою схильність до повноти і періодично бачачи живий приклад того, що буде, якщо не стримувати свої бажання, Надя не їла солодкого, хоч дуже його любила. Але приїзд Марії Петрівни – привід особливий, тут Надя вважала, що це не ласощі, а медаль за відвагу, яку вона сама собі призначала.

На цей раз усе було проти Наді. Чоловік надто довго ходив магазинами, тому готувати довелося в режимі авралу, не хотілося з порога давати свекрусі козирі. Тому про цукерки Надя згадала, коли свекруха вже була, можна сказати, на порозі.

– Іриски! Ти купив мені іриски!? Ти знущаєшся? – обурювалася Надя, трусячи перед носом чоловіка пакетом із сумнівними, на її погляд, солодощами.

– Ти ж знаєш, я цукерки не їм, я в них не розуміюся. Побачив, що їх жінка бере, вирішив, що гарні, ось і взяв, – скривився чоловік.

Подальшому скандалу статися не вдалося, бо у двері зателефонували. “Навіть дзвінок під її пальцями звучить неприємно”, – подумала про себе Надя, старанно розтягуючи лицьові м’язи в посмішці.

Марія Петрівна ввалилася в коридор у всій своїй пишності – шуба до підлоги, висока хутряна шапка і огрядність робили її схожою на якогось боярина. “Тільки бороди не вистачає”, – хіхікнула про себе Надя, продовжуючи максимально дружелюбно скелятися.

Свекруха з ходу заявила, що у Наді брудне дзеркало в передпокої, а синок її  виглядав дуже недоглянуто, що не дивно, при такій дружині.

Надя радісним голосом заявила, що вона виправляється і чоловікові вже майже не доводиться копатися в бачках для сміття, щоб знайти собі їжу. Бажаючи залишити останнє слово за собою, Надя пішла на кухню, не чекаючи репліки у відповідь.

Поки чоловік знімав із мами шубу, Надя закінчувала накривати на стіл. Настрій був нижчим за плінтус. Щоб хоч якось підсолодити сумне дійство, яке зараз відбудеться, Надя закинула в рот іриску.

– Ну і чим мене тут пригощатимуть? Не бійся, Надю, я заздалегідь запаслася ліками на всі випадки життя, так що зможу пережити твою кулінарію – бовкнула Марія Петрівна, втискаючись за стіл.

Надя хотіла відкрити було рота, щоб відповісти, що давно вивчила, що свекрусі все одно, що їй подають, аби коритце по-більше, але не змогла цього зробити. Але іриска намертво змонтувала верхню та нижню щелепу, не дозволяючи Наді відкрити рота. Вона хотіла прикласти більше зусиль, але потім згадала, скільки віддала грошей за пломби і притихла.

Свекруха, що чекала гостроти у відповідь, з прокурорським прищуром дивилася на невістку, але та цього не помічала, у неї були більш насущні проблеми.  Так і не дочекавшись репліки, свекруха здивовано хмикнула і взялася за їжу. Вечеря пройшла напрочуд тихо. Марія Петрівна висловила ще кілька претензій у бік невістки, бо тільки мовчала і загадково посміхалася.

А всередині у Наді все кипіло, але виплеснути своє обурення вона не могла – зуби були зчеплені підлою цукеркою. У Наді боролися два бажання – відповісти свекрусі та купити нові чоботи, які вона точно не побачить, якщо доведеться вставляти нові пломби. Перемагали чоботи.

Марії Петрівні було незатишно від такої незвичної поведінки невістки. Вона звикла до лайки, з’ясування стосунків, скандалів, все це підігрівало в ній азарт, а тут їй було дивно. Невістка просто мовчала і страшенно посміхалася, не показуючи зубів.

Цю зміну в настрої свекрухи Надя помітила одразу. А що ще робити, як не спостерігати за супротивником, якщо вже не можеш гідно відповісти. Надя бачила, що її мовчання змусило Марію Петрівну нервувати.

Весь час, що мама чоловіка у них гостювала, Надя налягала на іриски. Тільки в полі зору з’являлася Марія Петрівна, як Надя закидала до рота чергову цукерку. Усі найближчі півгодини їй тільки й залишалося, що посміхатися, бо розмовляти не виходило.

Виїжджала Марія Петрівна на тиждень раніше за озвучений раніше термін, тиха і задумлива. До кінця візиту вона зовсім перестала зачіпати невістку, бо не було в тому азарту. Яке задоволення можна отримати від скандалу, коли скандалиш одна?

Цей раунд був за Надією. Ні чоловік, ні свекруха не можуть її чимось дорікнути, але ворог втік з поля бою набагато раніше за заявлений термін. Чи це не перемога? Нехай тимчасова, але перемога

А через два місяці чоловік “утішив” Надю звісткою, що мама знову зібралася відвідати їх і погостювати.

– Купи кілограма два іриски, гарні, виявляється, цукерки, – попросила чоловіка Надя.