Пообіцяла чоловікові каструлю на голову надіти, а він побіг до матусі скаржитися

Те що мій чоловік Віталік у побуті зовсім безпорадний, я зрозуміла відразу після весілля.

Все-таки я чудово розумію, що мужики домоводство у школі не проходять і на кухні поряд з мамою з каструлями ​​в руках не стоять. Просто свекруха завжди про сина говорила з такою гордістю, ніби він у неї не людина, а якийсь супермен.

Мій Віталік те, мій Віталік се. І руки ж у нього золоті, і голова ясна. А я потім побачила, що золоті руки дорогого чоловіка не тим кінцем у нього вставлені.

Готувати чоловік не те що не вмів, він банально не знав, з якого боку підходити до плити, щоб, наприклад, зварганити собі пельмені. Що ж, я людина терпляча.

Навчила чоловіка найпростішим стравам. Тепер він може нагодувати сам себе, приготувавши яєчню або макарони по-флотськи.

А ось чому мені не вдається навчити благовірного, так це не бути свинею. З’явилася у чоловіка шкідлива звичка, яка прямо загрожує нашому сімейному щастю.

Справа в тому, що чоловік ненавидить мити каструлі, їжа в яких закінчилася на ньому. Якщо це відбувається, Віталька накладає собі стільки, щоб на дні в каструлі залишилася одна ложка.

Задоволений собою (адже їжа ще формально є в ємності!), чоловік запихає блюдо з обідом або вечерею назад у холодильник. Я, яка нічого не підозрює, заглядаю туди. Мета моя — зрозуміти, що ми ще маємо на вечерю чи обід. Якщо нічого немає, я беруся за готування. І ось уявіть, дивлюся я, значить, у нутро холодильника. Бачу там каструлю, в якій, за моїми підрахунками, ще має залишитися їжа на пару прийомів їжі. Через брак часу саму каструлю я на світ божий не витягаю і вміст не перевіряю.

Тікаю на роботу, повертаюся пізно ввечері, лізу за їжею і виявляю, що у величезній каструлі залишилася лише одна ложка їжі, сиротливо розмазана по стінках. Чоловік встиг доїсти ще щось, тобто я залишаюся голодною.

Коли ситуація сталася вперше, я лаятись не стала. Чесно спробувала поговорити із чоловіком. Може, подумала, що в їхній родині були інші правила.

Віталік сказав, що так, справді, мама займалася технічним обслуговуванням усіх каструль. Тобто відкривала і перевіряла, чи є там усередині щось, чи вона стоїть абсолютно порожня і лише місце посідає.

– Все це дуже здорово, – відповіла я чоловіку. — Тільки твоя мати була домогосподаркою і могла собі дозволити витрачати час на огляд каструль. Я ж працюю і іноді приходжу пізніше за тебе. І уяви, як неприємно мені виявити порожню каструлю не в мийці, а в холодильнику.

Чоловік покивав. Так, мовляв, неприємно.

— Давай домовимося, що ти більше не залишатимеш порожній посуд на полицях холодильника. Став його куди завгодно, я сама все помию і приберу, — попросила я благовірного.

Віталік знову закивав. Гаразд, мовляв.

І що ви вважаєте? Через тиждень я знову прийшла з роботи пізніше і знову уткнулася носом у порожню каструлю, де ще вранці було пюре і котлети.

На моє запитання, чому порожній посуд стоїть на полиці, а не в мийці, чоловік знизав плечима. Я, мовляв, не знаю. А хто знає, запитала я у повітря.

Коли ситуація повторилася втретє, я зірвалась. Ні, погодьтеся, навіть тварина вже б зрозуміла, що так робити не треба. І тільки чоловікові начхати на мої слова. Так виходить.

Кричала я так, що, мабуть, сусіди чули. Пообіцяла, що одягну каструлю чоловікові на голову, якщо ще раз виявлю порожній посуд на полиці у холодильнику. Віталік теж завівся. Розсварилися ми, розійшлися по кімнатах. Годину сидимо порізно, дві. Чую, чоловік коридором ходить. Дивлюся, а він речі у рюкзак збирає! Ти куди це намилився, питаю. До мами відповідає!

Мовляв, його тут не розуміють, він терпіти хамство не зобов’язаний. Скатертиною, відповідаю, дорога.

— Нехай тебе матуся навчить, як відрізняти порожній посуд від усієї іншої, якщо вже в дитинстві ти її слова повз вуха пропускав.

Свекруха мені того ж вечора зателефонувала. Ти, каже, зі своїми принципами зовсім збожеволіла. Чоловіки, мовляв, у таких справах нічого не розуміють.

Цікава річ, відповідаю, як же мій батько та брат навчилися і посуд мити, і в інших справах мамі допомагати. Що, у них мізки якісь інші? Ні, просто чоловік моя інфантильна людина, яка відмовляється дорослішати! Нічого, я йому допоможу!