Погодилась посидіти з дитиною і стала запеклим ворогом

На прохання своєї найкращої подруги Віки, Христя приїхала, щоб посидіти зі своєю похресницею. Дівчинці Каріні було чотири роки.

– Дякую, що приїхала! Нас на день народження запросили, бабуся обіцяла посидіти, але захворіла. Спасибі, що виручила!

– Мені не важко, – відповіла Христя, обіймаючи свою похресницю.

– Будемо годині о десятій. Впораєшся?

– Все буде добре, не переживай.Йдіть, святкуйте, – Христя закрила за Вікою двері, повернулася до Каріни, скорчила смішну пику і запитала:

– Чим займемося?

Ким тільки Христина в той вечір не була: і принцесою, і поні, і феєю, і навіть злісною відьмою. Взявши перерву в іграх з дівчинкою, Христя вирішила попити чаю.

Вона набрала води в електричний чайник і пішла до дівчинки, вважаючи, що чайник сам вимикається, коли скипить. З чайника встигла википіти половина води, коли Христя повернулася на кухню в компанії Каріни.

– Ой, у вас що, чайник зламаний?

– Ага, –  кивнула Каріна, сівши за стіл.

– А чому новий не купите?

– Тато хотів, йому мама не дозволила: вона варить в чайнику яйця мені на сніданок.

– У цьому чайнику? – уточнила Христя, показавши на вимкнений агрегат.

Дівчинка знову кивнула, а Христя зблідла: у неї вдома для варіння яєць є окремий кухлик, який призначений тільки для цієї мети – відварити яйця. Перед тим, як прибрати куплені яйця в холодильник, Христя їх ретельно миє, сушить і тільки тоді вони займають гідне місце у дверцятах холодильника.

– Зайка, почекай, я воду в каструльці поставлю, вона скипить, тоді чай поп’ємо, гаразд?

Дівчинка погодилася, Христина вилила воду з чайника, набрала холодну в одну з каструль і включила плиту.

– Тітко, а ти чому воду з чайника вилила?

– Каріна, зайка, яйця повинні варитися в окремому посуді. Не можна їх варити в чайнику, з якого ви потім воду п’єте.

– Чому?

– Ну, у нас всі так робили: бабуся, мама.

– Шкаралупа у яєць брудна, – пояснила Христя, дістаючи чашки, – на ній всякі мікроби та бактерії. Можна захворіти

– А чому мама так робить? Вона хоче, щоб я захворіла?

– Ні, що ти таке кажеш! Мама тебе дуже любить! – розсміялася Христя.

Вони попили чай, потім ще пограли й сіли вечеряти. Заснула Каріна о дев’ятій вечора, а о десятій повернулася Віка з чоловіком. Віка викликала подрузі таксі та, попри заперечення дівчини, його оплатила. Прокинулася вранці Христя від телефонного дзвінка:

– Ти що там Каріні наговорила? Вона мені зараз істерику влаштувала, що я хочу, щоб вона захворіла? – з динаміка пролунав сердитий голос Віки.

– Привіт, нічого такого, начебто, – міркувала сонна Христя.

– Так? А що це за дурниця, що яйця не можна в чайнику варити? Або вона сама це придумала?

– Так-так, пам’ятаю. Віка, але так дійсно не можна робити!

– У моєму домі тільки я вирішую: що можна робити, а що не можна. Ну спасибі, подруго, удружила!

Христя тільки хотіла вибачитися, як Віка кинула трубку. Дівчина вирішила ще поспати, а потім вже передзвонити подрузі, розсудивши, що у подруги буде час заспокоїтися.

Віка не брала трубку і не відповідала на повідомлення. У соціальних мережах Христя була видалена з друзів Віки, а в деяких і зовсім виявилася в чорному списку. Увечері до Христини приїхав чоловік Віки, привіз всі подарунки, які дарувала Христя  дівчинці, включаючи золотий хрестик і гроші, які Христя подарувала подрузі на народження Каріни.

– Ну ти даєш! Віка тільки-тільки від моєї мами відбилася з цим варінням яєць в чайнику і ти туди ж! – повідомив чоловік Віки засмученій Христині.

– Я не знала. І що тепер буде? Усе?

– Відтане, Віка у мене швидко відходить. Та що я тобі пояснюю, сама все знаєш.

Чоловік помилився: Віка не відтанула. Ні через тиждень, ні через місяць, ні через рік. На п’ятий день народження Каріни Христю не запросили. А коли вона прийшла сама, керуючись принципом «я до хрещениці», Віка її вигнала, жбурнувши слідом принесений дівчиною подарунок.

Христя кілька разів намагалася вибачитися перед подругою за те, що з’явилася зі своїм статутом у її дім, але Віка і слухати нічого не хоче: для неї це питання виявилося занадто принциповим.