– Подивись на свій огидний живіт. Зроби з ним що-небудь, або я тебе кину!

Аня – висока струнка дівчина з симпатичним обличчям, красивою фігурою і дуже добрим характером. В інституті вона важила приблизно 55-57 кілограмів, що для її зросту зовсім небагато і виглядала нічим не гірше моделей.

Такою її й побачив вперше Микола. Він був на 15 років старшим, досвідченішим і спритний. Побачив, познайомився, підкорив, завоював і відразу запропонував вийти   заміж. Аня, для якої Микола став першим чоловіком, погодилася.

Медовий місяць пройшов чудово, Микола показав дівчині море, яке вона ніколи раніше не бачила. Молодята пили південне вино, ходили по ресторанах, і насолоджувалися один одним. Чоловік не скупився на залицяння і подарунки. Однак, казка швидко скінчилася.

У побуті Микола виявився жорстким, вимогливим диктатором. Контролював кожен крок молодої дружини, все, що вона робить по дому, зв’язки з друзями та подругами і так далі. У разі непокори – принижував, говорив гидоти, тиснув морально. Аня відчувала себе скоріше в полоні у суворого батька, ніж поруч з коханим чоловіком.

Її тендітна психіка поступово почала давати збій. У дівчини почалася справжня депресія. Вона постійно була в поганому настрої, виглядала апатичною, млявою, відмовлялася від їжі. За пару місяців депресії Аня втратила більше 10 кілограмів. А ще через пару тижнів її вага зупинилася на критичній позначці в 42 кілограми. Мова не про те, що називають депресією більшість з нас. Коли у вихідні нікуди не хочеться йти, а хочеться валятися на дивані. Мова про  діагноз, підтверджений психіатром.

Лікар вислухала Аню і виписала їй таблетки, які повинні були привести дівчину в норму. Поступово Аня почала одужувати. Вона стала виглядати краще, по-жіночому округлилася, поправилася. З’явився рум’янець, щоки. Під дією препаратів Аня, правда, стала важити вже 61 кілограм. Більше, ніж до хвороби, але все одно абсолютно нормально для її зросту.

Але це дуже не сподобалося її чоловікові.

– Терміново худни, ти стала схожа на корову! – кричав на Аню незадоволений чоловік. – Подивися на свій огидний  живіт. Зроби з ним що-небудь, або я тебе кину!

Аня не витримала, вирішила дати відсіч.

– Ти сам-то свій живіт бачив? – запитала вона чоловіка.

Микола, дійсно, худим ніколи й не був і живіт мав як на 8-му місяці вагітності.

– Я мужик, мені можна! – не розгубився Микола. – А ось тобі обов’язково треба худнути. Яка ти була красива ще пару місяців назад! Все було ідеально!

Аня задумалась. Стала, всупереч протестам чоловіка, вибиратися до знайомих у гості, з деякими навіть дозволила собі радитися. Думки тих, хто знав її ситуацію, розділилися. Одні вважали, що займатися треба, перш за все, своїм здоров’ям, а від такого чоловіка бігти. Інші вважали претензії чоловіка обгрунтованими – якщо він закохався в худишку, то навіщо йому пампушка.

А мені чомусь здається, що причиною невдоволення чоловіка є зовсім не вага. Вся річ у тім, що є такі люди, яким життєво важливо принижувати свого партнера, тримати його в підпорядкуванні постійним відчуттям провини. Без домінування і контролю шлюб їм не потрібен. І з кожним місяцем, з кожним днем ​​жертві стає все важче і важче. Не кажучи вже про те, що шлюб – це не тільки й не стільки про зовнішній вигляд, скільки про душу. Чоловік, в ідеалі, повинен зуміти підтримати і допомогти, а не тільки докоряти.

Через місяць Аня таки розлучилась з Миколою. Практично одразу вона стала знову життєрадісною та щасливою, а ще через пів року вона вже важила 56 кг.