Подруга попросила відзначити ювілей у нас на дачі. Вечірку перервали, рік не розмовляємо
З Катею ми познайомилися у пологовому будинку 9 років тому, але близько спілкуватися почали лише кілька років тому. Почали спілкуватися сім’ями, разом відзначати наших дітей дні народження.
Сталося все поза минулого літа, коли карантин був у розпалі і кафе не працювали. Наближалося день народження, важлива дата – 35 років. їй дуже хотілося влаштувати свято, вона дівчина дуже товариська, як я пізніше дізналася. Живе вона зі своїм чоловіком та дитиною у хрущовці, у двохкімнатній квартирі, дачі у них немає.
У нас в селі є зроблений з колод будиночок, він знаходиться в межах міста, ми зараз його перебудовуємо.
Тому Катя попросила відзначити свій ювілей у нас, запевнивши, що вона все зробить сама, потім все прибере і будуть лише її найближчі. Але умову поставила, що святкувати хоче без дітей, як раніше, всього буде семеро гостей, якщо не рахувати нас чотирьох. Мене це тоді ніяк не насторожило, тому ми з чоловіком дали свою згоду.
І ось настав “день Х”, дитину відправили до бабусі, а самі поїхали готуватися, все було чудово, Катя справді все продумала. Ближче до вечора приїхали ще три сімейні пари та одна дівчина. Виглядала вона м’яко кажучи зухвало і поведінка у неї була така ж: голосно сміялася, постійно жартувала.
Святкування було в самому розпалі, ми відзначали на веранді, у нас ділянка вузька, але довга. Я зайшла в будинок і почула підозрілі звуки, які долинали з нашої спальні. Увійшла, і побачила цю дівчину з одним із подружжя. Зайшла я до кімнати вчасно ще нічого такого не встигло статися.
Я вигнала їх із кімнати, а вони просили мене нікому нічого не розповідати. Я й так не збиралася, адже це не моя справа. Настрій одразу зіпсувався, але я постаралася взяти себе до рук. Вийшла і почула голоси біля хвіртки.
Виявилося, що Катя зустрічала нових гостей, відповідно до цієї дівчини, а з собою вони привезли пристойний запас «на вечір». Тоді моєму терпінню і прийшов кінець. Я покликала іменинницю до хати. Там я попросила її вивести нових гостей, адже ми так не домовлялися.
Вона стала кричати, що я не права, у неї свято і подруги так не роблять! Після цього вийшла на вулицю і дуже голосно сказала гостям, що вони їдуть із «цього гидкого будинку». Мій чоловік сказав, щоб вона закрила рота, і виміталася. Вони швидко зібралися і поїхали.
Зрозуміло, що прибирати мені довелося, але це стало мені уроком на все життя.