Подруга не хотіла міняти своє життя, а винною в цьому почуваю себе чомусь я

Була у мене подруга дитинства Надя. Жили в одному будинку, часто гуляли разом у дворі, та потім ще й в школі за однією партою сиділи. В інститути пішли різні, але це не суть, адже все одно ми продовжували спілкуватися.

Надя була моєю нерозлучною подругою, з якою я ділила всі радощі й прикрощі. А їх у нас було чимало, тому що обом стукнуло 25, а у нас ні кавалерів немає, ні роботи нормальної.

В житті я була більш амбітна і наполешлива, тому, отримавши відмови на кількох співбесідах і попрацювавши від безвиході продавцем іграшок пару років, я все ж змогла знайти собі місце в пристойній фірмі.

З’явилися гроші, я почала стежити за собою, одягнулася, в спортзал пішла. Надя теж знайшла роботу, але вважала за краще задовольнятися більш скромним варіантом, ніж я. Через деякий час я зустріла чудового хлопця, за якого вийшла заміж. Подруга на моєму весіллі сиділа, як у воду опущена, навіть букет ловити не пішла. Я хоч і намагалася її розворушити – марно. Мені було навіть трохи соромно за своє щастя перед подругою, але не можу ж я відмовляти собі в весіллі тільки тому, що у неї нікого немає. Йшов час. З Надією ми спілкувалися, але досить натягнуто.

Одного разу я взяла телефон, щоб набрати подругу і запросити її на новосілля. Справа в тому, що ми з чоловіком продали свої однушки, додали заощадження і купили чудову, велику квартиру в відмінному районі. Я не могла передати, наскільки була щаслива, і дуже хотіла розділити це щастя з подругою. Але коли я запросила її на новосілля, відповідь подруги мене просто вбила:

– Пробач, Катю, але я до тебе не прийду на новосілля.

– Але чому? – дивувалася я.

– Та тому що я не витримаю всього цього! У тебе чудова робота, чоловік, квартира нова, сама ти он як виглядати стала. А у мене всього цього немає, тому після візиту до тебе мені залишиться лише напитися і повіситися.

Надя поклала трубку і більше ми з нею не спілкувалися. Не знаю, може я винна, що недостатньо  наполягала, щоб вона була більш активною? Начебто нічого поганого не зробила, а на душі кішки шкребуть.