Подруга купила семирічній дочці гаджет останньої моделі в школу

Не так давно я заходила у свою обідню перерву до подруги на чай. Ми спілкувались на кухні й тут підходить до мене її семирічна донька й каже: «Ти більше не крута, я крутіша за тебе!».

При цьому крутить в руках смартфон відомої марки. Я подумала, що дівчинка його у мами телефон взяла, але ні. Це батьки так дитину в школу зібрали, подарунок на День знань.

Я запитала у подруги, мовляв, який сенс такі дорогі речі купувати маленькій дитині, вона ж може і впустити, і загубити. Тим більше сім’я у них більш ніж середньостатистична. Заробляють вони не надто багато і така покупка для них серйозна.

Несподівано я отримала відповідь: «Треба з дитинства дитину привчати до гарних речей,  не будемо ми доньці своїй купувати китайське барахло, тим більше, що у багатьох в класі такі, не можна дитину обмежувати, щоб вона себе гірше за інших відчувала».

Ну і ще я вислухану лекцію про якість, що дитина в інший телефон вірус занесе з інтернету, а тут все захищено.

Після цього в голові у мене виник системний збій. Я чомусь думала, що з дитинства треба привчати до здорового способу життя, дбайливого поводження з природою і братами нашими меншими, а виявляється треба привчати до гарних речей. Мабуть, я живу досі в якомусь застарілому ідеальному світі. І чесно, перший раз почула, що першокласники звичайної школи ходять з такими дорогими телефонами.

Це насправді так всюди? А як в школу ходять діти, яким не купили такі гаджети? Виходить їх жахливі батьки дають їм відчувати себе обділеними й гіршими за інших?