Подарував дружині дорогі сережки. Нещодавно побачив, як їх носить її мати. Попросив її зняти сережки

Я дотримуюся думки, що подарунки мають бути обов’язково корисними та практичними. Але згодом, до мене прийшло усвідомлення, що в деяких випадках потрібно змінювати свої принципи, щоб урізноманітнити своє життя.

Подарунки мають піднімати настрій, заряджати позитивними емоціями тощо. Саме наближався ювілей дружини, і я вирішив здивувати свою другу половинку.

Вибираючи подарунок, я керувався двома критеріями:

  • Подарунок має сподобатися дружині.
  • Подарунок має нагадувати дружині про мене.

В результаті я вирішив купити сережки.

Дружина була щиро задоволена моїм подарунком. Але одягала вона їх дуже рідко, лише кілька разів на рік. Хоча це не такі сережки, які одягаються строго під певний стиль одягу.

Якось я зустрів тещу в магазині, а на ній мій подарунок. Я зробив комплімент з приводу її прикраси, і вона розповіла мені, що сережки їй подарувала донька. У цей момент я відчув сильну образу на дружину, адже я так намагався їй догодити.

Я забрав сережки у тещі. Я не хотів бачити, як дружина вчинила з моїм подарунком, і вирішив поки що залишити їх у себе.

Звичайно, теща передала дружині нашу з нею розмову. Тепер дружина вважає мене скупим та не щирим. Цікаво те, що вона просить мене вибачитись перед її матір’ю і віддати їй сережки. Інакше ми розлучимося.

Так, з одного боку, сережки належать дружині і вона може робити з ними, що хоче. Але, я не хочу, щоб дружина так чинила з моїми подарунками. Тому ми з дружиною поки не можемо порозумітися.