Планувала отримати чоловіка з квартирою, а насправді…

У Іри в житті було все. Після трагічної загибелі мами та бабусі, шістнадцятирічній  дівчині у спадок дісталася квартира в хорошому районі й кімната в центрі міста. У квартирі Іра жила, а кімнату здавала.

Після повторного одруження, тато відкуповувався за свою фізичну відсутність в її житті дорогими подарунками та щомісячною фінансовою допомогою. Ірина закінчила школу, а згодом і університет. Декілька разів на тиждень вечорами, вона викладала французьку мову в школі іноземних мов.

В цілому, своїм життям Ірина була задоволена, вона ні від кого не залежала, а грошей і вільного часу було достатньо. Але, сім’я, з боку її батька вважала, що Іра у свої двадцять п’ять років веде занадто вільний спосіб життя. Ні до чого не прагне, на роботі майже не з’являється. До життя занадто легко ставиться, постійно зі своїми подружками, а про створення сім’ї й не думає.

Коли її хлопець запропонував жити разом, Ірина погодилася. Антон, за характером спокійний і домашній, алкоголь не вживає, не курить. За фахом він програміст, працював дистанційно з дому, дохід у нього був не великий, але дівчину це не бентежило. Ірині з Антоном було комфортно, вони один одного не напружували.

Іра керувати автомобілем не любила, тому вечорами Антон відвозив і забирав її з роботи, на машині подарованій батьком дівчини. І, відносини з батьком в Іри стали кращими. Антон, теж прекрасно себе почував, він жив окремо від батьків. Ніхто його не «пиляв» з приводу роботи. Разом з Антоном вони прожили близько трьох.

Якось до Іри в гості зайшов її колишній однокласник Андрій зі своєю дівчиною Аліною. Андрій познайомився зі своєю дівчиною, коли їздив у село до бабусі. І, з часом він вирішив перевезти її до себе жити в місто. Аліні відразу сподобалася міське життя, але жив Андрій на околиці міста в маленькій однокімнатній квартирі, тому простора квартира Ірини, з хорошим ремонтом дуже і не далеко від центру, їй відразу сподобалася.

Гості засиділися допізна, а тому Іра попросила Антона гостей відвезти додому. Через пару днів Аліна зателефонувала і попросила, щоб Антон допоміг їй з комп’ютером. Пізніше, їй треба було забрати з поїзда посилку від батьків. Ще через пару тижнів Аліна прийшла вся в сльозах, вони посварилися з Андрієм, а йти їй було більше нікуди. Так вона прожила у них тиждень, поки Іра намагалася помирити її з Андрієм.

Після того Аліна поїхала, а в Антона захворіла мама і щоранку він їхав до батьків, повертався тільки ближче до вечора. За словами Антона мамі його ставало все гірше, і він почав у Іри брати гроші на дорогі ліки. З батьками Антона Іра майже не спілкувалася, тому її навіть радувало, що Антон не кличе її допомагати йому зі своєю мамою.

Коли Антона не було вдома, на порозі з’явилася Аліна. У вічко Іра побачила, що дівчина дуже схвильована, а в руках у неї валіза. Вона вирішила, що дівчина знову посварилася з Андрієм. І, спокійно відкрила їй двері. Аліна з порога заявила, що вони з Антоном люблять один одного, а з нею Антон через жалість. І, попросила Ірину по хорошому зібрати свої речі та залишити квартиру, щоб не заважати чужому щастю.

Відійшовши від шоку, Ірина, пішовши в спальню, дістала валізи й почала збирати речі, в той час, як Аліна її квапила, тому що хотіла ще встигнути приготувати сюрприз коханому.

Сюрприз вийшов відмінний: на порозі квартири Антона чекали його речі та радісна новина, що він стане батьком.  Аліну теж чекав сюрприз, що і квартира, і машина належить Ірині. Довелося Аліні разом з Антоном, покинути квартиру дівчини та їхати в передмістя до його батьків, вже з упакованими речами.

Антона влаштовує його життя з батьками, тарілку супу мама завжди подасть, дах над головою завжди є. Він як не працював, так і не працює. Зате Аліну відправили працювати, адже вона в цій квартирі фактично ніхто. Йти їй нікуди, а додому соромно повертатися.