Після цього випадку, родичі більше не приїжджають до мене в гості пожити. Нарешті можна жити спокійно

Минулого літа нарешті здійснилась наша мрія. Ми з чоловіком доклали дуже багато зусиль і нарешті побудували будинок за містом. Ми залишили свою квартиру дочці, а самі перебрались в наш будинок. Наявність у нас з чоловіком двох машин зробила наше життя в будинку максимально комфортним.

Досить швидко інформація про наш переїзд стала відома всім родичам і знайомим. Чомусь як далекі, так і близькі так і близькі родичі вирішили до нас їздити в гості пожити кілька днів на природі.

Без попередження до мене заїхав молодший брат зі своїми маленькими дітьми, які мені племінники. А діти у нього дуже і дуже енергійні та некеровані, ні хвилини не можуть спокійно посидіти. Одному 11 років, а іншому тільки 5. Я ніколи не бачила, щоб діти так «буйно» поводилися.

І ось проходить перший день. Вхідні двері трохи зіпсовані, але не критично. Дізналася, що коли вони грали, старший кинув у двері цеглу, щоб подивитися, що буде і тепер на них вм’ятина. Ми в цей час якраз були на роботі, а брату було все одно. Прийшовши з роботи я трохи впала в шок.

На наступний день було все ще гірше. Я побачила, що матрац надувний був здутий. На ньому ми жаркими літніми днями плавали на озері. І на цьому мій терпець урвався.

Беру у старшого племінник телефон і б’ю об підлогу. Він плаче, телефон розбитий. Питаю тобі подобається, шкода? Так, і просить повернути телефон. Тут підходить Брат і каже, що це всього лише діти. Залиш їх у спокої. На що я йому відповіла:

– Ось і мені шкода свої речі на які я заробила чесною працею, а твої діти їх псують.

Він нічого не сказав, але зібрав їхні речі й вони поїхали. Ось так і довіряй свої родичам.

Ще цікавий момент, що після цього до мене вже ніхто не їздив з родичів пожити пару днів.